"Gnothi seauton": пізнай самого себе

“Що на світі важко?” – “Пізнати себе”.
“Що легко?” – “Давати поради іншим”.
Фалес Мілетський

Цей давньогрецький напис (грец. Gnothi seauton, лат. Nosce te ipsum), який, власне, став психологічним девізом було вміщено на фронтоні храму Аполлона в Дельфах. Античність приписувала цей вислів Фалесу, а частіше всім семи давньогрецьким мудрецям, які нібито, зібравшись біля Дельфійського храму, поклали його в в основу всієї еллінської мудрості. За переказами ця настанова подавалася і як відповідь Аполлона на питання давньогрецького мудреця Хілона: “Що найкраще для людей?”:

    Швидше до храму мого гурт своїх учнів веди:
 Є там, на різні лади геть усюди прославлений в світі
     Напис, веління таке: "Сам себе спершу пізнай!"
 Той, хто спізнає себе, тільки той буде з глуздом любити
     І до своєї снаги діла шукати собі.
Овідій “Ars amatoria”/ Переклад Андрія Содомори

Храм Аполлона в Дельфах славився і знаменитим оракулом, до якого з’їжджалися для ворожінь паломники зі всієї ойкумени. Але головне у Дельфах те, що саме у цій місцевості згідно з уявленнями давніх цивілізацій – Пуп Землі. 

Міфологічна легенда переповідає, що якось вирішив всемогутній Зевс дізнатися – де є центр Землі. Випустивши двох орлів – одного з заходу , другого зі сходу –  став чекати, поки зустрінуться. А як стрілися орли, кинув на те місце камінь – священний Омфалос, Пуп Землі. Таким чином і було доведено, що центр Землі саме Дельфи. Елліни називали Омфалос – сонячне коло, бо камінь ніби світився зсередини. 

Згодом у Дельфах був побудований храм бога Сонця Аполлона, де і викарбували легендарний напис Gnothi seauton. До того ж це єдине місце на землі, де можна спостерігати природний феномен – дельфійську луну. Якщо пошепки над ущелиною промовити своє ім’я, його підхоплює луна, підсилює у стократ і розносить повсюди. 

Спочатку вислів “Пізнай самого себе”, очевидно, означав лише заклик до самоконтролю і усвідомлення меж своїх можливостей. Сократ (бл. 469-399 до н.е.) переосмислив дельфійский заклик в дусі відмови від безплідних спекуляцій про світ в цілому і поклав його в основу своєї інтелектуальної етики – “добродіяння є знання”. Самопізнання і насамперед пізнання своєї моральної сутності у Сократа стає попередньою умовою добродіяльного і щасливого життя. Його філософське кредо: “Пізнай себе” стало провідною філософською доктриною та освітньою парадигмою, яка і в наші дні зберігає свою актуальність.