Методика «Річка життя»

Джерело: 

Махній М. Проєктивний малюнок в арттерапевтичній практиці. Чернігів: Десна Поліграф, 2024. 240 с. 

Досить часто при арттерапевтичному використанні символів застосовують стихії як основу світотворення, буття простору та матерії. Найпоширенішим є образ води, що постає в  таких її іпостасях, як річка, море, дощ, хмара, сніг тощо.

 Універсальною властивістю води як архетипного символу є підтримання життя. Вода майже в усіх культурах символізується з емоціями, почуттями, інтуїцією, з несвідомими силами душі, з неусвідомленими бажаннями та потягами. Вона ототожнює собою жіночу енергію, материнство, сексуальність та творчий потенціал. Вода відбиває динаміку внутрішніх психічних процесів і психічний розвиток у цілому, показує, наскільки безупинно, гармонійно і послідовно протікає внутрішнє психічне життя. Основне глибинно-психологічне значення цього багатогранного символу – постійно плинного потоку – символічне вираження психічного розвитку, безперешкодне використання психічної енергії. В той же час вода втілює життєву енергію, освіжає й живить, належить до сфери уявлення про родючість.

Річка символізує вічний плин часу, шлях, перешкоду, небезпеку, межу між чужим і своїм простором. Суперечливість символіки пов’язана із значенням річки як уособленням стихійної творчої (або руйнівної) сили природи, так і часу. З одного боку, ріка позначає родючість і розвиток, з іншого – страх руйнування.

Здатність річкової води пересувати за течією судна й інші предмети пояснює сприйняття річки як шляху, дороги, що веде у далекі краї або в якийсь потойбічний простір. Властивості часу є незмінними: ріка часу, потік часу – це період, що плине і не залежить від подій. Щоб не відбулося у Всесвіті, час, його плин, триває. А отже, час – це життя. Отож життя кожної людини метафорично сприймається як унікальна «особиста річка», яка символізує її життєвий шлях, що протікає у часі та просторі.

Зважаючи на значення символу води для психічної сфери особистості, в арттерапевтичній практиці успішно зарекомендувала себе техніка «Річка життя» (Калька Н., Ковальчук З., 2020; Махній М., 2024; Молчанова О., 2017).

Мета: метафоризація погляду на життя, виявлення усвідомлених та неусвідомлених стереотипів поведінки, соціальних ролей; усвідомлення життєвих настанов та цінностей, оцінка основних етапів формування особистості.

Матеріали: папір А4 або А3, олівці, фарби, пензлики.

Віковий діапазон: старші підлітки і дорослі.

Форма роботи: індивідуальна і групова.

 Інструкція

 Закрийте очі та уявіть себе в образі річки. Якби ви були річкою, то яка б вона була?

Як річка розпочинає свій шлях? Як змінюються її води, збагачується підводний світ? Чи зустрічаються перешкоди на її шляху? Які навколо річки відкриваються пейзажі? Чи живуть на її берегах люди? Чи побудовані через неї мости? Чи зливається ваша річка з якою-небудь іншою річкою в якомусь певному місці?

Відкрийте очі та усе побачене у власній уяві спробуйте зобразити на аркуші у вигляді малюнку.

Далі кожному автору необхідно розповісти про свою річку, описати її.

 Запитання для рефлексивного аналізу

 Чи можете ви думати про своє минуле, теперішнє та майбутнє життя як про річку?

Наскільки глибока (мілка) ваша річка?

Чи змінюється її глибина?

Чи є на ній острівці?

Яка в ній вода? Який її колір, прозорість?

Чи видно дно цієї річки?

Що видно на дні цієї річки?

Як дістатися до дна цієї річки?

Яка швидкість течії?

Чи є життя в цій річці?

Чи годує ця річка кого-небудь?

Які береги цієї річки?

Чи живуть люди на берегах річки?

Чи є поселення на березі річки?

Чи зустрічаються на річці греблі, водоспади, підводні камені, пороги?

Чи побудовані через річку мости? Які вони?

Який транспорт пливе по вашій річці?

Чи зливається річка з якоюсь іншою в певному місці?

Чи розмиті береги у річки?

Чим можна зміцнити береги?

 В індивідуальній бесіді з клієнтом арттерапевт може запропонувати підхід, який зосереджений на повсякденних реаліях людини та який зрештою має для неї значення. Важливо дозволити клієнту вільно висловлюватися, адже мета техніки полягає не в дотриманні певної процедури, а в поясненнях, які клієнт дає про свій досвід повсякденного життя.

При груповому використанні методики більшого значення набувають соціальні фактори. Кожному автору необхідно розповісти про свою річку, описати її. Передчасні оцінки робіт небажані, оскільки можуть вивести автора з творчого процесу та завадити щирому вираженню почуттів. Група в цей час утримується від коментарів та оцінок, але може задавати учаснику питання. Інколи, при загальній згоді групи, учасники переходять до більш детального обговорення робіт один одного з висловлюванням власних почуттів та думок, які викликає малюнок.

Цей етап виконання методики може бути доповнений коментарями та оцінками арттерапевта, які стосуються ходу роботи, її результатів, поведінки окремих учасників тощо. Як правило, він повинен уникати робити якісь аналітичні висновки, які можуть притиснути самостійність учасників при діалозі зі своїми роботами. Для посилення такого діалогу автору потрібно задавати питання, спрямовані на уточнення змісту роботи, його переживань та почуттів.

Міжособистісна комунікація під час терапії творчим самовираженням посилює досягнення психотерапевтичних результатів, а усвідомлення клієнтом свого душевного складу, закономірностей індивідуальних переживань та ставлення до світу часто досягається через спільне обговорення учасників групи. 

 Інтерпретація

 При інтерпретації малюнків звертається увага на наявність або відсутність символів стихій. Наприклад, чи протікає річка на землі чи вона ніби «висить» в повітрі.

Подібно до того, як життя людей пов’язане та формується всім, що їх оточує, вода, що тече в річці, торкається скель, стін, берегів та всіх інших елементів, які складають контекст річки. Вода впливає на всі елементи в річці і навпаки, елементи в річці визначають течію річки.

Якщо є багато місця для води, буде хороший потік річки (життя). Якщо місця мало, потік води буде заблокований, повільним і важким.

Початок річки символізує пренатальний період та його особливості.

Вище за течією річки представлено минуле, нижче – майбутнє, а особисте здоров’я та добробут виражаються вільним та необмеженим потоком річки.

Береги та дно річки представляють середовище людини, як соціальне, так і фізичне. Соціальне середовище в основному включає людей, які мають безпосередні стосунки з людиною. Наповненість берегів і кольори свідчать про емоційний контакт та зв’язок з ними.

Береги річки досить далеко один від одного, а дно річки глибоке та рівне – перебіг життя є оптимальним, соціальне середовище сприймається як гармонійне. Однак, коли людина не сприймає навколишнє середовище як гармонійне, а радше як обмеження та перешкоду, річка стає вузькою та мілкою, і в ній менше місця для течії. У цій ситуації інші елементи в річці, швидше за все, спричинять перешкоду або блокування течії.

Швидкість річки – темп та активність життя клієнта.

Рівень глибини – прагнення до саморозвитку та самовдосконалення.

Камені, пороги, греблі – перешкоди в житті. Каміння представляє собою окремі життєві умови, які сприймаються людиною як такі, що заважають і які важко усунути. Каміння може бути різного розміру та форми, і в деяких річках буде більше каміння, ніж в інших.

Дрейфуючі колоди представляють особисті риси та ресурси. Це може бути, наприклад, характер чи риси особистості, спеціальні навички та/або нематеріальні (друзі, родина) і матеріальні (гроші, багатство) речі, які можуть позитивно чи негативно впливати на обставини життєвого шляху людини. У деяких ситуаціях колоди можуть покращити та прискорити течію, відсуваючи інші елементи в річці вбік, створюючи більше місця для течії води.

Острівець – важливий проєкт в житті.

Місток – комунікація між батьківським і материнським.

Пора року на малюнку – емоційний стан на даний час.

Водоспади – сексуальна енергія.

Коловороти – кризові життєві ситуації.

Якщо річка розходиться в сторони – допомога комусь, якщо впадають у неї інші річки – допомога когось.

Якщо річка висихає – депресія, стрес.

Рівень чистоти та підводний світ – багатство внутрішнього світу.

Біля річки люди часто малюють квіти, рослини, пташок та звірів. Квіти символізують розквіт життєвих сил, символ внутрішніх енергій; окреслюють почуття любові, прив’язаності. Птахи символізують звʼязок з повітрям та є символом свободи, бажання відмежуватись від земних бажань та відчути стан легкості та польоту. 

Будинки на березі – затишок, комфорт.

Дерева, ліс – вплив соціуму.

Арттерапевту при проведенні методики з клієнтами потрібно звертати увагу на свої почуття для контролю й аналізу власного контрперенесення. Для ефективного аналізу бажано враховувати й інші об’єктивні діагностичні критерії (розмір і формат аркуша паперу, горизонтальне чи вертикальне розташування аркуша, наявність спеціальних рамок та вибір кольорів).

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арттерапії: навчально-методичний посібник. Ч. 1. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. 232 с.

Махній М. Проєктивний малюнок в арттерапевтичній практиці. Чернігів: Десна Поліграф, 2024. 240 с. 

 Молчанова О. Використання арт-терапевтичної методики «Річка мого життя» для розвитку соціальних навичок. Простір арт-терапії: можливості інтеграції. К.: Золоті ворота, 2017.

«МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА»: ПЕРЕДМОВА

Малювання – одна з найстаріших форм людського самовираження, первинна навичка комунікації. Рисунок як основа образотворчого мистецтва має виняткове значення у пізнанні й вивченні навколишньої дійсності. Науковці стверджують, що у людини від народження закладена здатність до проєктування своїх внутрішніх переживань у візуальні форми. Образотворчий продукт виступає віддзеркаленням внутрішнього світу автора. Образ має «особистісний зміст», декодування якого можливе самим художником або фахівцем, який здатний тлумачити незрозумілий сенс спонтанної творчості.

Водночас зображувальна діяльність – це довгостроковий та наочний «запис» того, що відбувається в процесі взаємодії фахівця і клієнта, до якої можна постійно повертатися, що дає можливість людині відстежувати ті зміни стану, які вона пережила в процесі роботи з психологом, арттерапевтом. Керуючись особистими уподобаннями у виборі форми, розміщення, сюжету, кольору, автор малюнка проєктує зміст психіки у певні образи, що набувають символічного значення. Образотворчість зменшує й вірогідність вияву психологічного захисту, оскільки її продукти зазвичай мають зміст, більшою чи меншою мірою прихований від свідомості особистості.

Кожний проєктивний малюнок − це неповторна індивідуально-особистісна експресія внутрішнього досвіду, використання якого можливе не тільки з психодіагностичною метою, але й психокорекційною. Художні образи в процесі арттерапевтичної роботи є екстеріоризованим змістом несвідомого, тому їх трансформація, внесення змін на рівні реальних дій (виправлення, перемальовування, додавання подробиць, корекція кольору чи композиційного вирішення) супроводжується трансформацією на символічному рівні у несвідомому суб’єкта та сприяє інтеріоризації. Такі дії дозволяють у безпечному просторі створити нові моделі поведінки, стосунків, життя в цілому, допускають трансформацію патернів поведінки.

Візуальне зображення містить набагато більше інформації, ніж певна дискурсивна вербальна історія, однак для її розуміння необхідно володіти знаннями механізмів символізації, які сприяють створенню графічних образів та дозволяють провести адекватну інтерпретацію. Варто погодитися, що необхідно мати не один малюнок, а цілий комплекс, оскільки за окремим зображенням часто неможливо розповісти історію життя індивіда та виявити логіку несвідомого.

Вербальний діалог є необхідною умовою інтерпретації, оскільки він забезпечує можливість більш глибоко інтерпретувати малюнок, виходячи з розуміння його автором. Гіпотетичні припущення психолога, що базуються на отриманому в ході роботи матеріалі, допомагають розкрити логіку несвідомого. У діалозі з’ясовується суб’єктивна значимість для автора певного символу, кольору, їхня роль у малюнку і зміст самого зображення.

Взаємозв’язки між символами встановлюються завдяки таким їхнім характеристикам, як форма, колір, розміри, розміщення на площині малюнка, а також за отриманою від автора вербальною інформацією. Цілісність аналізу забезпечується тим, що висновки про значення певної символіки в окремому малюнку робляться з урахуванням результатів аналізу інших малюнків.

Діалогічна взаємодія та інтерпретація психолога допомагає пізнавати багатогранність символіки, яка виражає прихований зміст, що свідомо не вкладався автором малюнка у зображення. Пізнання символіки власного малюнка опосередковано стимулює у людини необхідні зміни, актуалізує когнітивні зусилля для усвідомлення й розуміння своєї поведінки.

У пропонованому інформаційно-методичному посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Докладно розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, особлива увага акцентована на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Микола Махній 

mykola.makhnii@gmail.com

ДО ЗМІСТУ

МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА: ВІД ХУДОЖНІХ ФОРМ ДО ДІАЛОГУ

 

Махній М. М.

Малюнкова психодіагностика: від художніх форм до діалогу/М. М. Махній. – Чернігів: Десна Поліграф, 2025. – 240 с.

ISBN 978-617-8145-42-2

 У посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, акцентована увага на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Для психологів, психотерапевтів, корекційних і соціальних педагогів.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ∙ 5

Розділ 1

ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК: ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ∙ 7

ГРАФІЧНО-МАЛЮНКОВІ ТЕСТИ: 

ЕТАПИ ВИКОРИСТАННЯ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ ∙ 8

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ: 

ВІД ТЕСТОВИХ СХЕМ ДО АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ДІАЛОГУ ∙ 15                        

ОПОРНІ ЕЛЕМЕНТИ МАЛЮНКА: РЕФЛЕКСИВНИЙ АНАЛІЗ ∙ 22

Розділ 2

ОБРАЗ ТІЛА: САМООЦІНКА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ ∙ 26

«ОЦІНКА ОБРАЗУ ТІЛА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ» ∙ 31     

«КОЛІРНИЙ ВКАЗІВНИК НЕЗАДОВОЛЕНОСТІ ТІЛОМ» ∙ 36

Розділ 3

СИМВОЛІЧНІ АВТОПОРТРЕТИ: ГРАФІЧНІ МАРКЕРИ Я-КОНЦЕПЦІЇ ∙ 41

«БУДИНОК-ДЕРЕВО-ЛЮДИНА» ∙ 44

«ТРИ АВТОПОРТРЕТИ» ∙ 55

«Я ІДЕАЛЬНИЙ» ∙ 67

«КОНСТРУКТИВНИЙ МАЛЮНОК ЛЮДИНИ» ∙ 70

Розділ 4

РОДИННИЙ ПОРТРЕТ: МАЛЮНОК У СІМЕЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ∙ 78

«КІНЕТИЧНИЙ МАЛЮНОК СІМ’Ї» ∙ 82

«СІМ’Я ТВАРИН» ∙ 94

«МОЇ ПОЛОГИ» ∙ 99

«Я І МОЯ ДИТИНА» ∙ 109

«ПОДРУЖНЄ МАЛЮВАННЯ» ∙ 116

Розділ 5

ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВА СФЕРА: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЕКСПРЕСИВНОЇ ГРАФІКИ ∙ 119

«ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ» ∙ 123

«НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА» ∙ 139

«ЗІРКИ ТА ХВИЛІ» ∙ 158

«УЯВНА ІСТОРІЯ» ∙ 168

Розділ 6

СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ: ПРОЄКТИВНА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ ∙ 178

«ЛЮДИНА, ЯКА ЗРИВАЄ ЯБЛУКО З ДЕРЕВА» ∙ 181

«КАРТА ВНУТРІШНЬОЇ КРАЇНИ» ∙ 194

«ДОМАЛЬОВУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ» ∙ 202

«КРАПКА В КВАДРАТІ-КРОКОДИЛ-СЛОН» ∙ 228

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ∙ 236