Методика «Родинний герб»

 

Родинний герб – це особливий символ, який відображає суть сімейного життя, походження і цінності даного роду і його місце в суспільстві. У світі, де відновлення зв’язків з минулим набуває все більшого значення, створення сімейного герба стає не лише захопливим творчим процесом, але й важливим способом відзначити свою спадкову спорідненість із минулими поколіннями.

В Європі герби почали поширено використовувати наприкінці ХІІ століття. Причиною їх поширення стали лицарські військові походи. Відмінні малюнки на щитах допомагали воїнам впізнавати противника на віддалі, відрізняти соратника від ворогів.

У багатьох європейських мовах назва герба є похідною від слова «зброя» («arma», «wappen» та ін.), що пов’язано з первісним виникненням гербів в лицарському середовищі, чим зумовлене також запозичення складових елементів герба (щит, шолом, намет та ін.) з військового побуту середньовіччя. Подібну ґенезу даного терміну бачимо також на слов’янському ґрунті, де в значенні герба уживано терміни – «оружиє» та «клейнод». Втім, найбільш розповсюдженим в слов’янських мовах є саме термін «герб», який походить від німецького слова «erbe», тобто «спадщина», чим висловлено погляд на герб як на спадковий в певному роді знак, який передавався з покоління в покоління від батька до сина.

Найзручнішим місцем для розміщення ідентифікуючих зображень було поле рицарського щита, де наносились різноманітні малюнки тварин (леви, орли, ведмеді, олені та ін.) і рослин (лілії та троянди), небесних світил (місяць і зірки), міфологічних істот (дракони та єдинороги) та інших символів, взятих як з реального, так і уявного світів. Розширення арсеналу художніх засобів у ранній геральдичній творчості не в останню чергу було пов’язане з бажанням тогочасної людини виразити свою індивідуальність за посередництвом засобів зовнішньої ідентифікації. У першу чергу це, звичайно, стосувалося військово-політичної еліти середньовічної доби, що зробила з гербів ознаку свого високого соціального статусу.

 З XIV століття герби стають своєрідним аналогом прізвища, але вираженого зображальними засобами. Ця подібність набуває особливої виразності після того як герби починають передавати в спадок. Від того часу власні герби набувають королівські та княжі династії, шляхетські роди та вихідці з простонароддя, що своєю військовою вправністю здобувають лицарську гідність, єпископи та священики, цілі міські громади, купецькі гільдії та ремісничі цехи, духовно-рицарські ордени та університети, землі, провінції та держави. Герб стає предметом гордості для свого індивідуального чи колективного власника. Його демонструють за першої ліпшої нагоди.

Створення особливої геральдичної символіки, в якій був певний смисл, пов’язаний з особистістю чи життєвими віхами кожного із носіїв герба. Такими символами люди гордились і через століття, оскільки вони вказували на древність роду і героїчні вчинки предків.

Методика «Родинний герб» дозволяє досліджувати сімейні ідентичності, цінності та установки, виявити ресурси та проблемні точки, визначити позицію, яку займає клієнт по відношенню до навколишнього світу. Зокрема, герб може виражати оборонну позицію або, навпаки, агресивну, що дає широкий простір для аналізу та подальшої терапії. Також герб сім’ї дозволяє самому клієнту усвідомити сімейні якості, які для нього важливі, конфліктні сімейні цінності та сценарії. Важливо, щоб клієнти якомога повніше усвідомлювали, що й навіщо вони зображують на своєму гербі.

Мета: усвідомлення учасниками успадкованих від матері  і батька та інших поколінь цінностей, рис, поглядів та елементів стилю життя; актуалізація дитячого досвіду.

Матеріали: папір формату А3 або А4, кольорові олівці, фломастери, фарби, пензлики, вода.

Форма роботи: групова (батьки і діти, інші члени родини).

 Інструкція

 Учасникам пропонується створити разом родинний герб, який представляє їхню сім’ю і придумати девіз.

Формат герба обирається членами сім’ї самостійно або за наданими шаблонами.

 

Герб можна розділити на частини і присвятити їх кожному члену сім’ї. На гербовому щиті можна позначити у вигляді символів:

∙ родинні цінності, традиції, приорітети; 

∙ візуалізацію професійної сфери, чеснот, досягнень, інтересів або хобі, якими пишаються члени сім’ї;

∙ зображення того, що є важливим і актуальним (аж до малювання домашніх тварин, сімейних реліквій або інших важливих речей).

Під гербовим щитом розташовують стрічку з девізом (гаслом, прислів’ям, крилатою фразою або висловом), яке характеризує родину.

Методика може бути недоречною для маленьких дітей, які ще не розвинули здатності висловлювати свої ідеї усно або письмово, для них інструкції можуть бути змінені відповідно до віку. Дитину можна попросити включити малюнки, що зображують сім’ю, її настрої на щастя чи смуток, улюблену тварину, веселе сімейне заняття тощо. Ця адаптація дозволяє молодшій дитині брати участь як у діяльності, так і в дискусії.

 Обговорення та рефлексивний аналіз

Дана методика сприяє ефективній комунікації членів родини. Створення родинного герба – це спільна діяльність, яка спонукає до діалогу. Це також дає можливість сім’ї визначити сильні сторони, спільні цінності та переконання. Кожен учасник згадує про речі, які продовжують робити їх сім’єю, і забезпечують їм основу для стійкості.

Незалежно від концепції чи дизайну, обговорення сімейного герба забезпечує відкрите спілкування, вільне вираження поглядів та створює відчуття згуртованості.

Спочатку проводиться обговорення сімейної історії та її ролі в житті кожної людини. Учасникам пропонується згадати своїх пращурів, яких вони знали і не знали, та спробувати уявити, як вони жили, що було для них важливо, якими були їхні цінності.

Далі проводиться обговорення досвіду і почуттів, які виникли під час малювання та згадування батьків і пращурів. Важливим у подальшому обговоренні видається звернення до теми впливу батьківського стилю життя, вимог, цінностей на учасників у їхньому дитинстві.

Трактування символів у методиці «Родинний герб» особливо ефективне, якщо знати, які саме смисли вкладають самі клієнти під час створення того чи іншого образу. Також можна символічно інтерпретувати колірне наповнення герба, особливо якщо клієнт його розфарбовував не просто так, а наповнюючи певним сенсом.

Таким чином, методика «Родинний герб» є досить багатогранною і має широкий спектр можливостей. Вона має справу з родовим несвідомим, і з сімейними відносинами, і безпосередньо з самою особистістю клієнта. Крім того, що дана методика надає психологу значну кількість матеріалу для аналізу про духовність та культуру сім’ї, вона також дає можливість для особистісного зростання та вирішення внутрішньоособистісних конфліктів самих клієнтів.

 ДО ЗМІСТУ  

Махній М. Проєктивний малюнок в арттерапевтичній практиці. Чернігів: Десна Поліграф, 2024. 240 с. 

Методика «Річка життя»

Джерело: 

Махній М. Проєктивний малюнок в арттерапевтичній практиці. Чернігів: Десна Поліграф, 2024. 240 с. 

Досить часто при арттерапевтичному використанні символів застосовують стихії як основу світотворення, буття простору та матерії. Найпоширенішим є образ води, що постає в  таких її іпостасях, як річка, море, дощ, хмара, сніг тощо.

 Універсальною властивістю води як архетипного символу є підтримання життя. Вода майже в усіх культурах символізується з емоціями, почуттями, інтуїцією, з несвідомими силами душі, з неусвідомленими бажаннями та потягами. Вона ототожнює собою жіночу енергію, материнство, сексуальність та творчий потенціал. Вода відбиває динаміку внутрішніх психічних процесів і психічний розвиток у цілому, показує, наскільки безупинно, гармонійно і послідовно протікає внутрішнє психічне життя. Основне глибинно-психологічне значення цього багатогранного символу – постійно плинного потоку – символічне вираження психічного розвитку, безперешкодне використання психічної енергії. В той же час вода втілює життєву енергію, освіжає й живить, належить до сфери уявлення про родючість.

Річка символізує вічний плин часу, шлях, перешкоду, небезпеку, межу між чужим і своїм простором. Суперечливість символіки пов’язана із значенням річки як уособленням стихійної творчої (або руйнівної) сили природи, так і часу. З одного боку, ріка позначає родючість і розвиток, з іншого – страх руйнування.

Здатність річкової води пересувати за течією судна й інші предмети пояснює сприйняття річки як шляху, дороги, що веде у далекі краї або в якийсь потойбічний простір. Властивості часу є незмінними: ріка часу, потік часу – це період, що плине і не залежить від подій. Щоб не відбулося у Всесвіті, час, його плин, триває. А отже, час – це життя. Отож життя кожної людини метафорично сприймається як унікальна «особиста річка», яка символізує її життєвий шлях, що протікає у часі та просторі.

Зважаючи на значення символу води для психічної сфери особистості, в арттерапевтичній практиці успішно зарекомендувала себе техніка «Річка життя» (Калька Н., Ковальчук З., 2020; Махній М., 2024; Молчанова О., 2017).

Мета: метафоризація погляду на життя, виявлення усвідомлених та неусвідомлених стереотипів поведінки, соціальних ролей; усвідомлення життєвих настанов та цінностей, оцінка основних етапів формування особистості.

Матеріали: папір А4 або А3, олівці, фарби, пензлики.

Віковий діапазон: старші підлітки і дорослі.

Форма роботи: індивідуальна і групова.

 Інструкція

 Закрийте очі та уявіть себе в образі річки. Якби ви були річкою, то яка б вона була?

Як річка розпочинає свій шлях? Як змінюються її води, збагачується підводний світ? Чи зустрічаються перешкоди на її шляху? Які навколо річки відкриваються пейзажі? Чи живуть на її берегах люди? Чи побудовані через неї мости? Чи зливається ваша річка з якою-небудь іншою річкою в якомусь певному місці?

Відкрийте очі та усе побачене у власній уяві спробуйте зобразити на аркуші у вигляді малюнку.

Далі кожному автору необхідно розповісти про свою річку, описати її.

 Запитання для рефлексивного аналізу

 Чи можете ви думати про своє минуле, теперішнє та майбутнє життя як про річку?

Наскільки глибока (мілка) ваша річка?

Чи змінюється її глибина?

Чи є на ній острівці?

Яка в ній вода? Який її колір, прозорість?

Чи видно дно цієї річки?

Що видно на дні цієї річки?

Як дістатися до дна цієї річки?

Яка швидкість течії?

Чи є життя в цій річці?

Чи годує ця річка кого-небудь?

Які береги цієї річки?

Чи живуть люди на берегах річки?

Чи є поселення на березі річки?

Чи зустрічаються на річці греблі, водоспади, підводні камені, пороги?

Чи побудовані через річку мости? Які вони?

Який транспорт пливе по вашій річці?

Чи зливається річка з якоюсь іншою в певному місці?

Чи розмиті береги у річки?

Чим можна зміцнити береги?

 В індивідуальній бесіді з клієнтом арттерапевт може запропонувати підхід, який зосереджений на повсякденних реаліях людини та який зрештою має для неї значення. Важливо дозволити клієнту вільно висловлюватися, адже мета техніки полягає не в дотриманні певної процедури, а в поясненнях, які клієнт дає про свій досвід повсякденного життя.

При груповому використанні методики більшого значення набувають соціальні фактори. Кожному автору необхідно розповісти про свою річку, описати її. Передчасні оцінки робіт небажані, оскільки можуть вивести автора з творчого процесу та завадити щирому вираженню почуттів. Група в цей час утримується від коментарів та оцінок, але може задавати учаснику питання. Інколи, при загальній згоді групи, учасники переходять до більш детального обговорення робіт один одного з висловлюванням власних почуттів та думок, які викликає малюнок.

Цей етап виконання методики може бути доповнений коментарями та оцінками арттерапевта, які стосуються ходу роботи, її результатів, поведінки окремих учасників тощо. Як правило, він повинен уникати робити якісь аналітичні висновки, які можуть притиснути самостійність учасників при діалозі зі своїми роботами. Для посилення такого діалогу автору потрібно задавати питання, спрямовані на уточнення змісту роботи, його переживань та почуттів.

Міжособистісна комунікація під час терапії творчим самовираженням посилює досягнення психотерапевтичних результатів, а усвідомлення клієнтом свого душевного складу, закономірностей індивідуальних переживань та ставлення до світу часто досягається через спільне обговорення учасників групи. 

 Інтерпретація

 При інтерпретації малюнків звертається увага на наявність або відсутність символів стихій. Наприклад, чи протікає річка на землі чи вона ніби «висить» в повітрі.

Подібно до того, як життя людей пов’язане та формується всім, що їх оточує, вода, що тече в річці, торкається скель, стін, берегів та всіх інших елементів, які складають контекст річки. Вода впливає на всі елементи в річці і навпаки, елементи в річці визначають течію річки.

Якщо є багато місця для води, буде хороший потік річки (життя). Якщо місця мало, потік води буде заблокований, повільним і важким.

Початок річки символізує пренатальний період та його особливості.

Вище за течією річки представлено минуле, нижче – майбутнє, а особисте здоров’я та добробут виражаються вільним та необмеженим потоком річки.

Береги та дно річки представляють середовище людини, як соціальне, так і фізичне. Соціальне середовище в основному включає людей, які мають безпосередні стосунки з людиною. Наповненість берегів і кольори свідчать про емоційний контакт та зв’язок з ними.

Береги річки досить далеко один від одного, а дно річки глибоке та рівне – перебіг життя є оптимальним, соціальне середовище сприймається як гармонійне. Однак, коли людина не сприймає навколишнє середовище як гармонійне, а радше як обмеження та перешкоду, річка стає вузькою та мілкою, і в ній менше місця для течії. У цій ситуації інші елементи в річці, швидше за все, спричинять перешкоду або блокування течії.

Швидкість річки – темп та активність життя клієнта.

Рівень глибини – прагнення до саморозвитку та самовдосконалення.

Камені, пороги, греблі – перешкоди в житті. Каміння представляє собою окремі життєві умови, які сприймаються людиною як такі, що заважають і які важко усунути. Каміння може бути різного розміру та форми, і в деяких річках буде більше каміння, ніж в інших.

Дрейфуючі колоди представляють особисті риси та ресурси. Це може бути, наприклад, характер чи риси особистості, спеціальні навички та/або нематеріальні (друзі, родина) і матеріальні (гроші, багатство) речі, які можуть позитивно чи негативно впливати на обставини життєвого шляху людини. У деяких ситуаціях колоди можуть покращити та прискорити течію, відсуваючи інші елементи в річці вбік, створюючи більше місця для течії води.

Острівець – важливий проєкт в житті.

Місток – комунікація між батьківським і материнським.

Пора року на малюнку – емоційний стан на даний час.

Водоспади – сексуальна енергія.

Коловороти – кризові життєві ситуації.

Якщо річка розходиться в сторони – допомога комусь, якщо впадають у неї інші річки – допомога когось.

Якщо річка висихає – депресія, стрес.

Рівень чистоти та підводний світ – багатство внутрішнього світу.

Біля річки люди часто малюють квіти, рослини, пташок та звірів. Квіти символізують розквіт життєвих сил, символ внутрішніх енергій; окреслюють почуття любові, прив’язаності. Птахи символізують звʼязок з повітрям та є символом свободи, бажання відмежуватись від земних бажань та відчути стан легкості та польоту. 

Будинки на березі – затишок, комфорт.

Дерева, ліс – вплив соціуму.

Арттерапевту при проведенні методики з клієнтами потрібно звертати увагу на свої почуття для контролю й аналізу власного контрперенесення. Для ефективного аналізу бажано враховувати й інші об’єктивні діагностичні критерії (розмір і формат аркуша паперу, горизонтальне чи вертикальне розташування аркуша, наявність спеціальних рамок та вибір кольорів).

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арттерапії: навчально-методичний посібник. Ч. 1. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. 232 с.

Махній М. Проєктивний малюнок в арттерапевтичній практиці. Чернігів: Десна Поліграф, 2024. 240 с. 

 Молчанова О. Використання арт-терапевтичної методики «Річка мого життя» для розвитку соціальних навичок. Простір арт-терапії: можливості інтеграції. К.: Золоті ворота, 2017.

«ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК»: ПЕРЕДМОВА

 

Арттерапія – міждисциплінарна сфера знань, що використовує для зцілення мистецтво і творчість в найширшому сенсі. В її основу покладено різноманітні художні практики, якими займаються клієнти в процесі арттерапевтичних занять.

У наш час терапія мистецтвом використовується і як самостійна форма терапії, і як засіб відпрацювання інших видів діяльності практичного психолога. Зокрема, методи і прийоми арттерапії широко застосовуються як інструмент прогресивної психологічної допомоги, що сприяє формуванню здорової, творчої особистості та реалізації на практиці низки функцій соціалізації особистості (адаптаційної, корекційної, мобілізуючої, регулятивної, реабілітаційної, профілактичної). Особливо актуальними стають можливості арттерапії під час соціально-психологічного супроводу у ситуаціях гуманітарних криз, адже у цього виду допомоги немає протипоказань.

Арттерапія є дуже гнучкою і може бути застосованою у будь-яких позакабінетних формах роботи, як у індивідуальному, так і груповому форматі. Як зазначають науковці, арттерапевтичні техніки дають можливість відносно безболісно приєднатися до глибинного психологічного матеріалу, стимулюючи опрацювання несвідомих переживань, забезпечуючи захищеність і знижуючи опір змінам.

Терапія мистецтвом є посередником у спілкуванні клієнта й терапевта на символічному рівні. Образи художньої творчості відображають усі види підсвідомих процесів, зокрема страхи, мрії, конфлікти, спогади. Звертаючись до глибинних шарів несвідомого арттерапія задіює процеси пошуку шляхів до вирішення внутрішніх конфліктів особистості, формує активну життєву позицію, віру у свої сили, автономність і особисті межі, виступає досить ефективним методом для розвитку психологічної компетентності особистості.

Одним із провідних засобів зазначеного методу є малювання, зображення в будь-якому жанрі на будь-якій поверхні будь-якими художніми техніками та засобами, яке є творчим продуктом суб’єкта, проєкцією змістів його внутрішнього світу, посередником у комунікації, показником його свідомих чи неусвідомлених потреб, комплексів, переживань, мотивів.

На сьогодні проєктивний малюнок міцно увійшов у практику діагностики та корекції і став одним із найбільш поширених об’єктів психологічного аналізу. Керуючись особистими уподобаннями у виборі форми, розміщення, сюжету, кольору, автор малюнка проєктує зміст психіки у певні образи, що набувають символічного значення. Малюнки не забирають багато часу, не пробуджують страхів і забезпечують значний матеріал для інтерпретації. Образотворчість зменшує й вірогідність вияву психологічного захисту, оскільки її продукти зазвичай мають зміст, більшою чи меншою мірою прихований від свідомості особистості. У ході аналізу психомалюнків відбувається діалогічна взаємодія з їх автором. Глибинно-психологічна психокорекція передбачає розширення самосвідомості клієнта та актуалізацію його власних когнітивних зусиль у напрямку усвідомлення й розуміння внутрішніх протиріч.

Зображувальна діяльність дозволяє людині відчути і розуміти себе, виразити вільно свої думки, емоції і почуття, мрії і надії, бути самим собою, а також звільнитися від негативних переживань минулого. Це не лише відображення у свідомості людини навколишнього світу і соціальної дійсності, але й її моделювання, вираження відношення до неї.

У пропонованому інформаційно-методичному посібнику представлені проєктивні графічно-малюнкові методики і техніки, що застосовуються  в сучасній арттерапевтичній практиці з дітьми і дорослими як в індивідуальній, так і в груповій роботі. Професійне використання такого інструментарію сприяє розширенню застосування дієвих засобів у роботі фахівця, створює позитивний терапевтичний ефект для клієнта, надихаючи його на вирішення проблем, складних життєвих ситуацій.

 

Микола Махній 

mykola.makhnii@gmail.com

ДО ЗМІСТУ

ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК В АРТТЕРАПЕВТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

 

Махній М. М. Проєктивний малюнок в арттерапевтичній практиці. – Чернігів: Десна Поліграф, 2024. – 240 с.

 ISBN 978-617-8145-31-6

 У посібнику представлені проєктивні графічно-малюнкові методики і техніки, що застосовуються  в сучасній арттерапевтичній практиці з дітьми і дорослими як в індивідуальній, так і в груповій роботі. Професійне використання такого інструментарію сприяє розширенню застосування дієвих засобів у роботі фахівця, створює позитивний терапевтичний ефект для клієнта, надихаючи його на вирішення проблем, складних життєвих ситуацій.

Для практичних психологів, арттерапевтів, корекційних і соціальних педагогів.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ∙ 5

Розділ 1

ПРОЄКТИВНА МАЛЮНКОВА ТЕРАПІЯ:

КОРЕКЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ОБРАЗОТВОРЧОСТІ ∙ 7

Психокорекція у процесі художньої творчості ∙ 9

Специфіка проєктивної малюнкової терапії ∙ 12

Алгоритм інтерпретації проєктивних малюнків ∙ 15

Методологічні підходи до  аналізу дитячих малюнків ∙ 25

Розділ 2

КОЛІРНА ГАМА МАЛЮНКА:

ПСИХОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ УПОДОБАНЬ ∙ 30

Індивідуальна психологія кольоросприйняття ∙ 32

Колірні методи психологічної діагностики і терапії ∙ 35

Методика «Кольорова таблиця» ∙ 41

Методика «Колірна суб’єктивізація» ∙ 47

Методика «Пасьянс емоцій» ∙ 48

Методика «Кольороструктурування» ∙ 51

Розділ 3

СПОНТАННА ГРАФІКА:

ДІАГНОСТИЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНІ ТЕХНІКИ∙ 54

 Техніка «Гра в каракулі» ∙ 55

Техніка «Щоденник каракулів» ∙ 60

Техніка «Ресурсні каракулі» ∙ 61

Техніка «Лінії почуттів» ∙ 63

Техніка «Дудлінг» ∙ 65

Техніка «Нейрографіка» ∙ 68

Вправа «Зняття обмежень» ∙ 72

Вправа  «Нейрографіка психоемоційних станів» ∙ 74

Техніка «Пальцеграфія» ∙ 76

Техніка «Мандаломалювання» ∙ 91

Розділ 4

КАРТИНА СВІТУ:

ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНА РЕФЛЕКСІЯ ∙ 105

Методика «Картина світу» ∙ 110

Методика «Квадрат у квадраті» ∙ 114

Методика «Символ» ∙ 118

Методика «Містечко» ∙ 122

Методика «Намалюй своє життя» ∙ 127

Методика «Річка життя» ∙ 132

Методика «Минуле, теперішнє і майбутнє» ∙ 137

Методика «Інопланетянин» ∙ 143

Розділ 5

АРТПРАКТИКИ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ: 

ГРАФІЧНІ ПРОЄКЦІЇ ОСОБИСТІСНИХ РЕСУРСІВ ∙ 145

Методика «Геометричний чоловічок» ∙ 148

Методика «Автопортрет у повний зріст» ∙ 154

Методика «Метафоричний автопортрет» ∙ 156

Методика «Тілесна карта емоцій» ∙ 159

Методика «Вулкан» ∙ 166

Методика «Трансформація Вулкану» ∙ 173

Методика «Дерево сили» ∙ 178

Методика «Малювання казкової пригоди» ∙ 181

Розділ 6

СІМЕЙНА  АРТТЕРАПІЯ:

ПРОЄКТИВНА ТВОРЧІСТЬ В РОБОТІ З РОДИНОЮ ∙ 186

Методика «Малюнок сім’ї» ∙ 190

Методика «Сім’я в образах квітів» ∙ 200

Методика «Три дерева» ∙ 203

Методика «Малюнок пташиного гнізда» ∙ 209

Методика «Баранчик у пляшці» ∙ 217

Методика «Наш дім» ∙ 223

Методика «Родинний герб» ∙ 228

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ∙ 233