Проєктивний психологічний інструментарій для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами



© Махній М.М., 2021

Серед діагностичних засобів, що використовуються у світовій психологічній практиці, сьогодні на першість претендують проєктивні методики. Саме тому вони є об’єктом пильної уваги не лише з боку прихильників, а й з боку критиків, які доволі скептично ставляться до їх діагностичних можливостей. 

В основі проєктивної техніки – споконвіку притаманне людині прагнення тлумачити явища і предмети навколишньої дійсності у взаємозв’язку з власними бажаннями, потребами, відчуттями – усім тим, що й становить внутрішній світ особистості.


Сутність проєкції як основного робочого механізму полягає в тому, що, коли індивіду пропонують навмисно максимально невизначену ситуацію чи завдання, він не може не проєктувати на себе кінцевий результат. Перебіг його думок – ключ до розуміння його відчуттів у комунікативному процесі та й усього того, що наповнює, пронизує його повсякденне життя на інтуїтивному або неусвідомлюваному рівні.


Проєктивні методи дають можливість поглянути на світ очима обстежуваного, який, реагуючи на заданий сюжет, здійснює ідентифікацію і власне проєкцію, тобто наділяє власними думками, почуттями, переживаннями продукти своєї діяльності, залишаючи на них індивідуальність особистості. Це дає змогу досліднику відтворити більш цілісну картину внутрішнього світу досліджуваного, його суб’єктивних переживань, думок, очікувань, що є підгрунтям для здійснення комплексної роботи у наданні психологічної допомоги. 


Застосування проєктивних методик у процесі психодіагностичного обстеження дозволяє дотримуватися принципу єдності діагностичного і корекційного впливу. За умови використання саме проєктивних методик, більшість із яких мають терапевтичний потенціал, вдається знизити стресогенний вплив на клієнта, звільнити його від надмірної тривоги, підвищити впевненість у собі.


Проєктивні методики, в яких замість прямих запитань використовуються непрямі способи отримання інформації від респондентів, є досить надійними і валідними методами «проникнення» в природу поведінки, уявлень, ставлень, що вивчаються. Перевагою є те, що результати, отримані за допомогою проєктивних методик, дають змогу аналізувати процеси не тільки на рівні усвідомлення, а й «знімати» зріз неусвідомлюваний чи, приміром, інтуїтивний рівень спонтанних реакцій.


 Перевагами, беззаперечними достоїнствами проєктивних методик є: багатство отримуваного матеріалу; зменшення частки соціально бажаних відповідей за рахунок «замаскованості» мети проєктивних методик; перспектива долучитися, «доторкнутися» до унікального внутрішнього світу людини й отримати матеріал, що відповідає понятійному апарату і так званим «глибинним мовам» респондентів; більш глибокий аналіз явищ, що вивчаються; більша ймовірність виявлення феноменології соціально-психологічних явищ та ін. 


Ще одним аргументом в бік проєктивних методик є те, що особистість розслабляється при виконанні завдання і не ставиться до нього, як до тесту, за яким буде слідувати оцінка та схвалення чи несхвалення, що може підвищити точність результатів. Використовуючи саме комплекс проєктивних методик, можна з різних сторін подивитися на стан обстежуваних і цим самим підвищити ефективність і точність процесу діагностики. 


Аналіз сучасних психолого-педагогічних публікацій, у яких описано досвід застосування в роботі з дітьми різних проєктивних методик, показав, що найчастіше використовуються експресивні методики вивчення продуктів творчості, а саме малювання на задану тему. Малюючи той чи інший об’єкт, дитина мимоволі, а іноді і свідомо передає своє ставлення до нього. Навряд чи вона забуде намалювати те, що здається їй найбільш важливим і значущим; а от тому, що вона вважає другорядним, буде приділено набагато менше уваги.

 

Тези багатьох дослідників підтверджують думку, що малюнок для дитини є не мистецтвом, а своєрідною мовою. Справа в тому, що малювання дає дитині можливість виразити речі, ситуації і події (дійсні чи фантастичні) за допомогою картинок. Це дозволяє створити систему інформації з використанням графічних знаків в той період, коли усна або письмова мова надає йому набагато бідніші комунікативні засоби на цьому віковому етапі. Психомалюнкові методики дають можливість дитині самій проєктувати реальність і по-своєму інтерпретувати її, тому цілком природним є те, що отриманий результат до певної міри несе на собі відбиток особистості: її настрій, стан, відчуття, почуття, особливості уяви, відносини і так далі. 


За порівняно недовгу історію проєктивних графічно-малюнкових методів, які застосовуються з метою дослідження  індивідуально-психологічних особливостей людини розроблено багато спеціальних прийомів і процедур, які ввійшли в число класичних діагностичних засобів. Це різні модифікації тестів «Малюнок людини» (Ф. Гудінаф, Д. Гарріс, К. Маховер), «Дерево» (К. Кох), «Дім-Дерево-Людина» (Дж. Бак, Е. Хаммер), «Малюнок сім’ї» (В. Хьюлс, Р. Бернс, С. Кауфман, Г. Хоментаускас, Р. Беляускайте), «Автопортрет» (Р. Бернс, Е. Романова, С. Потьомкіна), «Неіснуюча тварина» (М. Дукаревич) та інші. 


На відміну від більшості інших тестів, малюнкові методики можуть проводитися багато разів і як завгодно часто, не втрачаючи при цьому свого діагностичного значення. Вони можуть бути застосовані для діагностики дітей різного віку, починаючи з 3-х років. Це дозволяє використовувати їх для контролю динаміки стану і для спостереження за ходом психічного розвитку протягом тривалого періоду.


Окрім традиційних графічно-малюнкових методик, у процесі діагностики та соціокультурної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами активно застосовуються інші проєктивні психологічні техніки: нетрадиційне малювання, колажування, казкотерапія, асоціативні ігрові тести, різноманітні інтегровані арт-практики. 


При використанні проєктивних методик слід пам’ятати про обмеження їх застосування та недоліки. Інтерпретація результатів ніколи не повинна набувати безапеляційної форми. Висновки на основі даних, отриманих лише за допомогою проєктивних методик, робитися не повинні. Їх слід перевіряти шляхом співставлення з результатами інших методів. Щоб, інтерпретуючи отримані дані, уникнути суб’єктивізму, дослідникові потрібно витримувати нейтральну позицію науковця, залишаючись у метапозиції. Доречним може бути також залучення досвідчених експертів для проведення експертизи чи для здійснення експертного оцінювання або опитування. Певні «недоліки» та обмеження застосування проєктивних методик не зменшують їхньої значущості й цінності для вирішення певних типів завдань.


Процедуру обстеження дітей, особливо дошкільників, доцільно будувати на основі доступної і приємної для них діяльності, якою є зображувальна. Вона формується по мірі становлення психіки дитини, тому може виступати показником загального психічного розвитку. Для того, щоб мати можливість правильно інтерпретувати малюнки, необхідно враховувати вікові особливості й графічні можливості дітей. 


За допомогою малюнків (за особливостями сюжету, розміщенням на аркуші, розміром зображення, силою натиску на олівець, характером ліній, кольоровою гамою) можна отримати інформацію про стан пізнавальної, емоційної, особистісної сфер дитини. Особливо обережно слід ставитися до інтерпретації малюнків дітей з відхиленнями в розвитку. Специфіка продуктів їх зображувальної діяльності буде залежати від виду порушення. Не зважаючи на те, що специфічні особливості малюнків дітей з психофізичними порушеннями можуть бути не пов’язані з особистісними рисами (втрачаючи таким чином свою проєктивну значимість), вони слугуватимуть діагностичними показниками.


У пропонованому інформаційно-методичному посібнику подається опис проєктивних психологічних методик, що застосовуються в широкому спектрі практичних завдань: діагностичних, навчальних, корекційних, терапевтичних. Виокремлено переваги та обмеження застосування проєктивних технік у психолого-педагогічному супроводі дітей з особливими освітніми потребами.


ДОСТУП ДО ЗМІСТУ ПОСІБНИКА


Проєктивний психологічний інструментарій для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами


Махній М. М.

Проєктивний психологічний інструментарій для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: інформаційно-методичний посібник. – Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф», 2021. – 320 с. 


ISBN 978-617-8020-10-1


У посібнику подається опис проєктивних психологічних методик, що застосовуються в широкому спектрі практичних завдань: діагностичних, навчальних, корекційних, терапевтичних. Виокремлено переваги та обмеження застосування проєктивних технік у психолого-педагогічному супроводі дітей з особливими освітніми потребами. 

Для практичних психологів, корекційних педагогів, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів.


УДК 159.9.018 : 159.922.76

ББК 88.492

© Махній М.М., 2021

Рецензенти:


О. Ю. Дроздов, доктор психологічних наук, завідувач кафедри загальної, вікової та соціальної психології імені М. А. Скока Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;


Л. М. Гальонка, психолог, методист ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.


ЗМІСТ


ПЕРЕДМОВА   ·   5


ПРОЄКТИВНІ МЕТОДИКИ: 

ТЕНДЕНЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ В ПРАКТИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ · 9


ГРАФІЧНО-МАЛЮНКОВІ МЕТОДИКИ: 

ВІД ТЕСТОВОГО ДО ПСИХОАНАЛІТИЧНОГО РОЗУМІННЯ · 17


МАЛЮНКОВА ТЕРАПІЯ: АРТ-ПРАКТИКИ 

ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ   ·   25


АРТ-ТЕХНІКА «ГРА В КАРАКУЛІ»   ·   53


КОЛЬОРОВА ГАМА МАЛЮНКА: МОТИВАЦІЯ УПОДОБАНЬ · 56


МЕТОДИКА «МАЛЮНОК ЛЮДИНИ»   ·   68


МЕТОДИКА «ДІМ-ДЕРЕВО-ЛЮДИНА»   ·   77


МЕТОДИКА «ДЕРЕВО»   ·   90


МЕТОДИКА «ТРИ ДЕРЕВА»   ·   105


МЕТОДИКА «ЛЮДИНА, ЯКА ЗРИВАЄ ЯБЛУКО З ДЕРЕВА» 111


МЕТОДИКА «ЗІРКИ ТА ХВИЛІ»   ·   117


МЕТОДИКА «ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ»   ·   128


МЕТОДИКА «МАЛЮНОК СІМ’Ї»   ·   140


«Кінетичний малюнок сім’ї»   ·   149

«Сім’я тварин»   ·   156


МЕТОДИКА «БАРАНЧИК У ПЛЯШЦІ»   ·   166


МЕТОДИКА «НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА»   ·   170


МЕТОДИКА «КАКТУС»   ·   184


МЕТОДИКА «КЛАС ТВАРИН»   ·   190


МЕТОДИКА «АВТОПОРТРЕТ»   ·   194


«Намалюй себе»   ·   199

Арт-терапевтичне заняття «Який є Я ?»   ·   200


МЕТОДИКА «КОНСТРУКТИВНИЙ МАЛЮНОК ЛЮДИНИ» · 205


МЕТОДИКА «КАРТИНА СВІТУ»   ·   213


МЕТОДИКА «МАНДАЛА»   ·   217


НЕТРАДИЦІЙНІ ХУДОЖНІ ТЕХНІКИ:

КОРЕКЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОБРАЗОТВОРЧОСТІ   ·   227


АРТ-ТЕХНІКА «КОЛАЖУВАННЯ»   ·   253


АРТ-ТЕХНІКА «АРТБУКІНГ»   ·   263


КАЗКОТЕРАПІЯ: 

ДІАГНОСТИКА І КОРЕКЦІЯ ПОВЕДІНКОВИХ ПРОБЛЕМ · 266


Народні казки для психотерапії   ·   273

Авторські психотерапевтичні казки   ·   277

Казка у діагностично-корекційному процесі   ·   279

Алгоритм аналізу структури й змісту проєктивної казки · 281

Казкотерапевтичні заняття у підготовці до школи   ·   284

Казкотерапевтичне заняття «Долаємо страх»   ·   286

Тренінгові заняття з казкотерапії для підлітків   ·   289


МЕТОДИКА «ЧАРІВНА КРАЇНА ПОЧУТТІВ»   ·   294


ПСИХОТЕХНІКА «КОКОЛОГІЯ»   ·   300


МЕТОДИКА «12 ТВАРИН»   ·   310


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА   ·   317

Психомалюнкові методики у діагностично-корекційній роботі в системі інклюзивної освіти

 

Психомалюнкові методики у діагностично-корекційній роботі в системі інклюзивної освіти: інформаційно-методичний посібник/М.М. Махній. – Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф», 2021. – 128 с.

ISBN 978-617-7833-90-0

УДК 159.9.018 : 159.922.76

ББК 88.492я7

М 36 

У посібнику подається опис проективних малюнкових методик, що застосовуються в широкому спектрі практичних завдань: діагностичних, навчальних, корекційних, терапевтичних.

Розглянуто основні науково-практичні підходи з проблем використання психомалюнку у діагностико-корекційному процесі в системі інклюзивної освіти, презентовані доступні арт-практики для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Для практичних психологів, дефектологів, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів.


© Махній М. М., 2021


Рецензенти: 

О. Ю. Дроздов, доктор психологічних наук, завідувач кафедри загальної, вікової та соціальної психології імені М. А. Скока Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка; 

Л. М. Гальонка, методист ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА   ·   4 

ДИТЯЧИЙ МАЛЮНОК: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДОРОСЛИМИ    ·    7 

МАЛЮНКОВА ТЕРАПІЯ: 

АРТ-ПРАКТИКИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ    ·    20 

МЕТОДИКА «ДІМ-ДЕРЕВО-ЛЮДИНА»    ·    38 

МЕТОДИКА «ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ»    ·   50 

МЕТОДИКА «МАЛЮНОК СІМ’Ї»    ·    62

«Кінетичний малюнок сім’ї»    ·    67

«Сім’я тварин»    ·    74 

МЕТОДИКА «БАРАНЧИК У ПЛЯШЦІ»     ·    83 

МЕТОДИКА «НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА»    ·  86  

МЕТОДИКА «КАКТУС»    ·    98 

МЕТОДИКА «КЛАС ТВАРИН»    ·    104 

МЕТОДИКА «АВТОПОРТРЕТ»    ·    108

«Намалюй себе»    ·    113 

КОЛЬОРОВА ГАМА МАЛЮНКА: МОТИВАЦІЯ УПОДОБАНЬ    ·    115

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА      ·    126  

ПЕРЕДМОВА

На сьогодні проективний малюнок міцно увійшов у практику діагностики та корекції і став одним із найбільш поширених об’єктів психологічного аналізу. Методики, засновані на використанні малюнків дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, займають чи не центральне місце в діяльності практичного психолога. Попри недосконалість техніки, період від п’яти до десяти років називають «золотою добою дитячого малюнку».

В системі інклюзивної освіти у психолого-педагогічному супроводі дітей із порушеннями розвитку усе частіше орієнтуються на використання інтегрованих арт-практик, де найпопулярнішою є малюнкова терапія, що використовує можливості зображувальної діяльності для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, емоційному й особистісному розвитку людини. Продукти зображувальної діяльності дитини є об’єктивним свідченням психоемоційного стану, що дозволяє використовувати її для ретроспективної, динамічної оцінки перебігу того чи іншого процесу і проведення відповідних досліджень та порівнянь.

За порівняно недовгу історію графічних методів, які застосовуються з метою дослідження  індивідуально-психологічних особливостей людини розроблено багато спеціальних прийомів і процедур, які ввійшли в число класичних діагностичних засобів. Це різні модифікації тестів «Малюнок людини» (Ф.Гудінаф, Д.Гарріс, К.Маховер), «Дерево» (К.Кох), «Дім-Дерево-Людина» (Дж.Бак, Е.Хаммер), «Малюнок сім’ї» (В.Хьюлс, Р.Бернс, С.Кауфман, Г.Хоментаускас, Р.Беляускайте), «Автопортрет» (Р.Бернс, Е.Романова, С.Потьомкіна), «Неіснуюча тварина» (М.Дукаревич) та інші.

Тези багатьох дослідників підтверджують думку, що малюнок для дитини є не мистецтвом, а своєрідною мовою. Справа в тому, що малювання дає дитині можливість виразити речі, ситуації і події (дійсні чи фантастичні) за допомогою картинок. Це дозволяє створити систему інформації з використанням графічних знаків в той період, коли усна або письмова мова надає йому набагато бідніші комунікативні засоби на цьому віковому етапі. Психомалюнкові методики дають можливість дитині самій проектувати реальність і по-своєму інтерпретувати її, тому цілком природнім є те, що отриманий результат до певної міри несе на собі відбиток особистості: її настрій, стан, відчуття, почуття, особливості уяви, відносини і так далі.

Малюючи, дитина дає вихід своїм почуттям, бажанням, мріям, перебудовує свої відносини в різних ситуаціях і безболісно стикається з деякими неприємними та травмуючими образами. Таким чином, малювання виступає як спосіб осягнення своїх можливостей і навколишньої дійсності, як спосіб моделювання взаємовідносин та вираження різного роду емоцій, в тому числі і негативних. Ця діяльність є засобом зниження агресивності, гіперактивності, тривожності, розвиває комунікативні навички та вольові якості дітей, що суттєво впливає на підвищення їх соціальної адаптації, забезпечує інтеграцію у соціум.

Однією з переваг дитячого малюнка є те, що психомалюнкові методики можуть бути застосовані в широкому спектрі практичних завдань: діагностичних, навчальних, корекційних, терапевтичних тощо. Проте певна простота інструментарію, процедури проведення та інтерпретації графічних тестів при незнанні, неврахуванні основних принципів оцінки та аналізу дитячого малюнка може призвести до значних помилок при проективній трактовці образотворчої продукції дітей.

В аналізі дитячого малюнка необхідно враховувати закони його формування в онтогенезі, особливості графічних зображень і «нормативних» проекцій, характерні для малюнків дітей різного віку. Пріоритет для аналізу в індивідуальній діагностиці повинні мати, перш за все, малюнки, за виникненням яких була можливість спостерігати. Для уникнення помилок при використанні малюнкових проб необхідно враховувати особливості зорового сприймання дитини; оцінювати малюнок не лише з точки зору рівня розвитку, але й з точки зору специфічних ознак; аналізувати малюнок як індикатор не тільки творчих здібностей, але й патологічних процесів (функціональних і органічних); враховувати емоційно-поведінкові прояви дитини в процесі малювання (словесний супровід, вираз ступеня домагань, латеральність, тримання олівця, повернення паперу та ін.).

До суб’єктивних і невиправданих психодіагностичних висновків призводить відсутність єдиної та обґрунтованої системи інтерпретації показників графічних методик. Значна кількість помилок спричиняється також перебільшенням проективної інтерпретації малюнка. Проективні тенденції слід перевіряти за допомогою інших досліджень, співставлення з результатами подальших випробувань, у розмові з батьками і т.п. Інтерпретація результатів ніколи не повинна набувати безапеляційної форми.

У дослідницьких цілях виправдовує себе оцінка малюнка, вироблена двома фахівцями незалежно один від одного. Особливо обережно слід ставитися до інтерпретації малюнків дітей з відхиленнями в розвитку. Специфіка продуктів їх зображувальної діяльності буде залежати від виду порушення. Не зважаючи на те, що специфічні особливості малюнків дітей з психофізичними порушеннями можуть бути не пов’язані з особистісними рисами (втрачаючи таким чином свою проективну значимість), вони слугуватимуть діагностичними показниками.

У пропонованому інформаційно-методичному посібнику розглянуто основні науково-практичні підходи з проблем використання малюнкових методик у діагностико-корекційному процесі в системі інклюзивної освіти, презентовані доступні арт-практики для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 

Микола Махній, практичний психолог

КУ «Інклюзивно-ресурсний центр №1»

Чернігівської міської ради