«МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА»: ПЕРЕДМОВА

Малювання – одна з найстаріших форм людського самовираження, первинна навичка комунікації. Рисунок як основа образотворчого мистецтва має виняткове значення у пізнанні й вивченні навколишньої дійсності. Науковці стверджують, що у людини від народження закладена здатність до проєктування своїх внутрішніх переживань у візуальні форми. Образотворчий продукт виступає віддзеркаленням внутрішнього світу автора. Образ має «особистісний зміст», декодування якого можливе самим художником або фахівцем, який здатний тлумачити незрозумілий сенс спонтанної творчості.

Водночас зображувальна діяльність – це довгостроковий та наочний «запис» того, що відбувається в процесі взаємодії фахівця і клієнта, до якої можна постійно повертатися, що дає можливість людині відстежувати ті зміни стану, які вона пережила в процесі роботи з психологом, арттерапевтом. Керуючись особистими уподобаннями у виборі форми, розміщення, сюжету, кольору, автор малюнка проєктує зміст психіки у певні образи, що набувають символічного значення. Образотворчість зменшує й вірогідність вияву психологічного захисту, оскільки її продукти зазвичай мають зміст, більшою чи меншою мірою прихований від свідомості особистості.

Кожний проєктивний малюнок − це неповторна індивідуально-особистісна експресія внутрішнього досвіду, використання якого можливе не тільки з психодіагностичною метою, але й психокорекційною. Художні образи в процесі арттерапевтичної роботи є екстеріоризованим змістом несвідомого, тому їх трансформація, внесення змін на рівні реальних дій (виправлення, перемальовування, додавання подробиць, корекція кольору чи композиційного вирішення) супроводжується трансформацією на символічному рівні у несвідомому суб’єкта та сприяє інтеріоризації. Такі дії дозволяють у безпечному просторі створити нові моделі поведінки, стосунків, життя в цілому, допускають трансформацію патернів поведінки.

Візуальне зображення містить набагато більше інформації, ніж певна дискурсивна вербальна історія, однак для її розуміння необхідно володіти знаннями механізмів символізації, які сприяють створенню графічних образів та дозволяють провести адекватну інтерпретацію. Варто погодитися, що необхідно мати не один малюнок, а цілий комплекс, оскільки за окремим зображенням часто неможливо розповісти історію життя індивіда та виявити логіку несвідомого.

Вербальний діалог є необхідною умовою інтерпретації, оскільки він забезпечує можливість більш глибоко інтерпретувати малюнок, виходячи з розуміння його автором. Гіпотетичні припущення психолога, що базуються на отриманому в ході роботи матеріалі, допомагають розкрити логіку несвідомого. У діалозі з’ясовується суб’єктивна значимість для автора певного символу, кольору, їхня роль у малюнку і зміст самого зображення.

Взаємозв’язки між символами встановлюються завдяки таким їхнім характеристикам, як форма, колір, розміри, розміщення на площині малюнка, а також за отриманою від автора вербальною інформацією. Цілісність аналізу забезпечується тим, що висновки про значення певної символіки в окремому малюнку робляться з урахуванням результатів аналізу інших малюнків.

Діалогічна взаємодія та інтерпретація психолога допомагає пізнавати багатогранність символіки, яка виражає прихований зміст, що свідомо не вкладався автором малюнка у зображення. Пізнання символіки власного малюнка опосередковано стимулює у людини необхідні зміни, актуалізує когнітивні зусилля для усвідомлення й розуміння своєї поведінки.

У пропонованому інформаційно-методичному посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Докладно розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, особлива увага акцентована на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Микола Махній 

mykola.makhnii@gmail.com

ДО ЗМІСТУ

МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА: ВІД ХУДОЖНІХ ФОРМ ДО ДІАЛОГУ

 

Махній М. М.

Малюнкова психодіагностика: від художніх форм до діалогу/М. М. Махній. – Чернігів: Десна Поліграф, 2025. – 240 с.

ISBN 978-617-8145-42-2

 У посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, акцентована увага на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Для психологів, психотерапевтів, корекційних і соціальних педагогів.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ∙ 5

Розділ 1

ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК: ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ∙ 7

ГРАФІЧНО-МАЛЮНКОВІ ТЕСТИ: 

ЕТАПИ ВИКОРИСТАННЯ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ ∙ 8

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ: 

ВІД ТЕСТОВИХ СХЕМ ДО АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ДІАЛОГУ ∙ 15                        

ОПОРНІ ЕЛЕМЕНТИ МАЛЮНКА: РЕФЛЕКСИВНИЙ АНАЛІЗ ∙ 22

Розділ 2

ОБРАЗ ТІЛА: САМООЦІНКА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ ∙ 26

«ОЦІНКА ОБРАЗУ ТІЛА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ» ∙ 31     

«КОЛІРНИЙ ВКАЗІВНИК НЕЗАДОВОЛЕНОСТІ ТІЛОМ» ∙ 36

Розділ 3

СИМВОЛІЧНІ АВТОПОРТРЕТИ: ГРАФІЧНІ МАРКЕРИ Я-КОНЦЕПЦІЇ ∙ 41

«БУДИНОК-ДЕРЕВО-ЛЮДИНА» ∙ 44

«ТРИ АВТОПОРТРЕТИ» ∙ 55

«Я ІДЕАЛЬНИЙ» ∙ 67

«КОНСТРУКТИВНИЙ МАЛЮНОК ЛЮДИНИ» ∙ 70

Розділ 4

РОДИННИЙ ПОРТРЕТ: МАЛЮНОК У СІМЕЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ∙ 78

«КІНЕТИЧНИЙ МАЛЮНОК СІМ’Ї» ∙ 82

«СІМ’Я ТВАРИН» ∙ 94

«МОЇ ПОЛОГИ» ∙ 99

«Я І МОЯ ДИТИНА» ∙ 109

«ПОДРУЖНЄ МАЛЮВАННЯ» ∙ 116

Розділ 5

ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВА СФЕРА: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЕКСПРЕСИВНОЇ ГРАФІКИ ∙ 119

«ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ» ∙ 123

«НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА» ∙ 139

«ЗІРКИ ТА ХВИЛІ» ∙ 158

«УЯВНА ІСТОРІЯ» ∙ 168

Розділ 6

СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ: ПРОЄКТИВНА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ ∙ 178

«ЛЮДИНА, ЯКА ЗРИВАЄ ЯБЛУКО З ДЕРЕВА» ∙ 181

«КАРТА ВНУТРІШНЬОЇ КРАЇНИ» ∙ 194

«ДОМАЛЬОВУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ» ∙ 202

«КРАПКА В КВАДРАТІ-КРОКОДИЛ-СЛОН» ∙ 228

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ∙ 236

Поширюється друкований посібник - ціна 300 грн

Доставка: Нова пошта та Укрпошта

Замовлення  приймаються через особисті повідомлення у фейсбук-меседжері автора

«ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК»: ПЕРЕДМОВА

 

Арттерапія – міждисциплінарна сфера знань, що використовує для зцілення мистецтво і творчість в найширшому сенсі. В її основу покладено різноманітні художні практики, якими займаються клієнти в процесі арттерапевтичних занять.

У наш час терапія мистецтвом використовується і як самостійна форма терапії, і як засіб відпрацювання інших видів діяльності практичного психолога. Зокрема, методи і прийоми арттерапії широко застосовуються як інструмент прогресивної психологічної допомоги, що сприяє формуванню здорової, творчої особистості та реалізації на практиці низки функцій соціалізації особистості (адаптаційної, корекційної, мобілізуючої, регулятивної, реабілітаційної, профілактичної). Особливо актуальними стають можливості арттерапії під час соціально-психологічного супроводу у ситуаціях гуманітарних криз, адже у цього виду допомоги немає протипоказань.

Арттерапія є дуже гнучкою і може бути застосованою у будь-яких позакабінетних формах роботи, як у індивідуальному, так і груповому форматі. Як зазначають науковці, арттерапевтичні техніки дають можливість відносно безболісно приєднатися до глибинного психологічного матеріалу, стимулюючи опрацювання несвідомих переживань, забезпечуючи захищеність і знижуючи опір змінам.

Терапія мистецтвом є посередником у спілкуванні клієнта й терапевта на символічному рівні. Образи художньої творчості відображають усі види підсвідомих процесів, зокрема страхи, мрії, конфлікти, спогади. Звертаючись до глибинних шарів несвідомого арттерапія задіює процеси пошуку шляхів до вирішення внутрішніх конфліктів особистості, формує активну життєву позицію, віру у свої сили, автономність і особисті межі, виступає досить ефективним методом для розвитку психологічної компетентності особистості.

Одним із провідних засобів зазначеного методу є малювання, зображення в будь-якому жанрі на будь-якій поверхні будь-якими художніми техніками та засобами, яке є творчим продуктом суб’єкта, проєкцією змістів його внутрішнього світу, посередником у комунікації, показником його свідомих чи неусвідомлених потреб, комплексів, переживань, мотивів.

На сьогодні проєктивний малюнок міцно увійшов у практику діагностики та корекції і став одним із найбільш поширених об’єктів психологічного аналізу. Керуючись особистими уподобаннями у виборі форми, розміщення, сюжету, кольору, автор малюнка проєктує зміст психіки у певні образи, що набувають символічного значення. Малюнки не забирають багато часу, не пробуджують страхів і забезпечують значний матеріал для інтерпретації. Образотворчість зменшує й вірогідність вияву психологічного захисту, оскільки її продукти зазвичай мають зміст, більшою чи меншою мірою прихований від свідомості особистості. У ході аналізу психомалюнків відбувається діалогічна взаємодія з їх автором. Глибинно-психологічна психокорекція передбачає розширення самосвідомості клієнта та актуалізацію його власних когнітивних зусиль у напрямку усвідомлення й розуміння внутрішніх протиріч.

Зображувальна діяльність дозволяє людині відчути і розуміти себе, виразити вільно свої думки, емоції і почуття, мрії і надії, бути самим собою, а також звільнитися від негативних переживань минулого. Це не лише відображення у свідомості людини навколишнього світу і соціальної дійсності, але й її моделювання, вираження відношення до неї.

У пропонованому інформаційно-методичному посібнику представлені проєктивні графічно-малюнкові методики і техніки, що застосовуються  в сучасній арттерапевтичній практиці з дітьми і дорослими як в індивідуальній, так і в груповій роботі. Професійне використання такого інструментарію сприяє розширенню застосування дієвих засобів у роботі фахівця, створює позитивний терапевтичний ефект для клієнта, надихаючи його на вирішення проблем, складних життєвих ситуацій.

 

Микола Махній 

mykola.makhnii@gmail.com

ДО ЗМІСТУ

ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК В АРТТЕРАПЕВТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

 

Махній М. М. Проєктивний малюнок в арттерапевтичній практиці. – Чернігів: Десна Поліграф, 2024. – 240 с.

 ISBN 978-617-8145-31-6

 У посібнику представлені проєктивні графічно-малюнкові методики і техніки, що застосовуються  в сучасній арттерапевтичній практиці з дітьми і дорослими як в індивідуальній, так і в груповій роботі. Професійне використання такого інструментарію сприяє розширенню застосування дієвих засобів у роботі фахівця, створює позитивний терапевтичний ефект для клієнта, надихаючи його на вирішення проблем, складних життєвих ситуацій.

Для практичних психологів, арттерапевтів, корекційних і соціальних педагогів.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ∙ 5

Розділ 1

ПРОЄКТИВНА МАЛЮНКОВА ТЕРАПІЯ:

КОРЕКЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ОБРАЗОТВОРЧОСТІ ∙ 7

Психокорекція у процесі художньої творчості ∙ 9

Специфіка проєктивної малюнкової терапії ∙ 12

Алгоритм інтерпретації проєктивних малюнків ∙ 15

Методологічні підходи до  аналізу дитячих малюнків ∙ 25

Розділ 2

КОЛІРНА ГАМА МАЛЮНКА:

ПСИХОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ УПОДОБАНЬ ∙ 30

Індивідуальна психологія кольоросприйняття ∙ 32

Колірні методи психологічної діагностики і терапії ∙ 35

Методика «Кольорова таблиця» ∙ 41

Методика «Колірна суб’єктивізація» ∙ 47

Методика «Пасьянс емоцій» ∙ 48

Методика «Кольороструктурування» ∙ 51

Розділ 3

СПОНТАННА ГРАФІКА:

ДІАГНОСТИЧНО-ТЕРАПЕВТИЧНІ ТЕХНІКИ∙ 54

 Техніка «Гра в каракулі» ∙ 55

Техніка «Щоденник каракулів» ∙ 60

Техніка «Ресурсні каракулі» ∙ 61

Техніка «Лінії почуттів» ∙ 63

Техніка «Дудлінг» ∙ 65

Техніка «Нейрографіка» ∙ 68

Вправа «Зняття обмежень» ∙ 72

Вправа  «Нейрографіка психоемоційних станів» ∙ 74

Техніка «Пальцеграфія» ∙ 76

Техніка «Мандаломалювання» ∙ 91

Розділ 4

КАРТИНА СВІТУ:

ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНА РЕФЛЕКСІЯ ∙ 105

Методика «Картина світу» ∙ 110

Методика «Квадрат у квадраті» ∙ 114

Методика «Символ» ∙ 118

Методика «Містечко» ∙ 122

Методика «Намалюй своє життя» ∙ 127

Методика «Річка життя» ∙ 132

Методика «Минуле, теперішнє і майбутнє» ∙ 137

Методика «Інопланетянин» ∙ 143

Розділ 5

АРТПРАКТИКИ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ: 

ГРАФІЧНІ ПРОЄКЦІЇ ОСОБИСТІСНИХ РЕСУРСІВ ∙ 145

Методика «Геометричний чоловічок» ∙ 148

Методика «Автопортрет у повний зріст» ∙ 154

Методика «Метафоричний автопортрет» ∙ 156

Методика «Тілесна карта емоцій» ∙ 159

Методика «Вулкан» ∙ 166

Методика «Трансформація Вулкану» ∙ 173

Методика «Дерево сили» ∙ 178

Методика «Малювання казкової пригоди» ∙ 181

Розділ 6

СІМЕЙНА  АРТТЕРАПІЯ:

ПРОЄКТИВНА ТВОРЧІСТЬ В РОБОТІ З РОДИНОЮ ∙ 186

Методика «Малюнок сім’ї» ∙ 190

Методика «Сім’я в образах квітів» ∙ 200

Методика «Три дерева» ∙ 203

Методика «Малюнок пташиного гнізда» ∙ 209

Методика «Баранчик у пляшці» ∙ 217

Методика «Наш дім» ∙ 223

Методика «Родинний герб» ∙ 228

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ∙ 233

Поширюється 
друкований посібник - ціна 300 грн

Доставка: Нова пошта та Укрпошта

Замовлення  приймаються 
через особисті повідомлення у фейсбук-меседжері автора