Показ дописів із міткою Психомалюнкові методики. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Психомалюнкові методики. Показати всі дописи

Психологічна інтерпретація малюнка: від дитячих карлючок до проєктивних тестів

 

Махній М. М. Психологічна інтерпретація малюнка: від дитячих карлючок до проєктивних тестів –Чернігів: Десна Поліграф, 2026. – 240 с.

ISBN 978-617-8145-76-7

У посібнику представлений комплекс малюнкових тестів, які найчастіше застосовуються  фахівцями в діагностичній роботі з дітьми і підлітками, розглянута специфіка їх оцінки з урахуванням різних інтерпретаційних стратегій сучасної проєктивної психології.


Знаково-символічний світ дитячого малюнка розглядається в контексті розвитку художньо-графічних дій в онтогенезі як своєрідне структурування в образотворчих кодах внутрішнього світу зростаючої особистості. Пізнання прихованого змісту малюнків допомагає вивчати складнощі розвитку дітей і підлітків у фізичній, афективній, інтелектуальній, соціальній, духовній сферах та актуалізує їх когнітивні зусилля для усвідомлення своєї поведінки й опосередковано стимулює до необхідних змін.


Для практичних психологів, корекційних педагогів, фахівців з арттерапії.



              ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА      6

Розділ 1

ДИТЯЧИЙ МАЛЮНОК:

РОЗВИТОК ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНИХ ДІЙ В ОНТОГЕНЕЗІ      7

«МАЗАНИНА»:

СТАДІЯ НЕОГРАНІЗОВАНИХ КАРЛЮЧОК      9

КАРАКУЛІ З «ІМЕНАМИ»:

СТАДІЯ ДОСХЕМАТИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ      10

 ВІД «ГОЛОВОНОГА» ДО «НАЇВНОГО РЕАЛІЗМУ»:

СТАДІЯ СХЕМАТИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ      13

«ПСЕВДОНАТУРАЛІЗМ»:

СТАДІЯ ПРАВДОПОДІБНИХ ЗОБРАЖЕНЬ      16

ТИПОЛОГІЯ ДИТЯЧИХ МАЛЮНКІВ:

ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ      18

КОЛІРНА ГАМА МАЛЮНКА:

ОСОБЛИВОСТІ ВІКОВОЇ ДИНАМІКИ      21

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА      25

Розділ 2

ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК:

ВІД ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДО АРТТЕРАПІЇ      26

ГРАФІЧНО-МАЛЮНКОВІ ТЕСТИ:

ЕТАПИ ВИКОРИСТАННЯ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ      27

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ:

ВІД ТЕСТОВИХ СХЕМ ДО АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ДІАЛОГУ      30

АНАЛІЗ ОПОРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛЮНКА:

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ      38

МАЛЮНКОВА ТЕРАПІЯ:

КОРЕКЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ      41

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА      44

Розділ 3

ЕСКІЗ ОСОБИСТІСНИХ РИС:

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗОТВОРЧИХ КОДІВ      45

«ПАЛЬЦЕГРАФІЯ»:

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО «Я»      46

«МАЛЮНОК ЛЮДИНИ»:

МАРКЕРИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ      56

«КОНСТРУКТИВНИЙ МАЛЮНОК ЛЮДИНИ»:

ПСИХОГЕОМЕТРІЯ РИС ОСОБИСТОСТІ      68

«АВТОПОРТРЕТУВАННЯ»:

ДОСВІД САМОПІЗНАННЯ І ОБРАЗОТВОРЧА САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ      75

«МАЛЮНОК ДЕРЕВА»:

СИМВОЛІЧНА ПРОЄКЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО СЕБЕ      87

«ЛЮДИНА, ЯКА ЗРИВАЄ ЯБЛУКО З ДЕРЕВА»:

ДІАГНОСТИКА ПОВЕДІНКОВИХ СТРАТЕГІЙ      98

«ДОМАЛЬОВУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ»:

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ СТИМУЛЬНИХ ЗНАКІВ 108

 ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА      126

Розділ 4

РОДИННИЙ ПОРТРЕТ:

МАЛЮНОК У СІМЕЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ      127

«КІНЕТИЧНИЙ МАЛЮНОК СІМ’Ї»:

КОНСТАТАЦІЯ АКТУАЛЬНОЇ РОДИННОЇ СИТУАЦІЇ      130

«МАЛЮНОК СІМ’Ї ТВАРИН»:

СИМВОЛІЧНИЙ ВИМІР СІМЕЙНИХ ВЗАЄМИН      137

«ТРИ ДЕРЕВА»:

ОБРАЗНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ СТОСУНКІВ      142

«МАЛЮНОК ПТАШИНОГО ГНІЗДА»:

ТИПОЛОГІЯ ПРИХИЛЬНОСТІ МІЖ МАТІР’Ю І ДИТИНОЮ      149

«БАРАНЧИК У ПЛЯШЦІ»:

ГРАФІЧНІ ОЗНАКИ ПІДЛІТКОВОЇ СЕПАРАЦІЇ      154

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА      158

Розділ 5

ШКІЛЬНА ПАЛІТРА:

ОСВІТНІЙ ПРОСТІР У МАЛЮНКАХ ДІТЕЙ      159

«Я В ШКОЛІ»:

РІВЕНЬ МОТИВАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ      161 

«ЛЕВ»:

ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА ТРУДНОЩІВ ПЕРШОКЛАСНИКА      166

«КЛАС ТВАРИН»:

ФАНТАСТИЧНИЙ МАЛЮНОК УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ      168

«БУДИНОЧКИ»:

ДІАГНОСТИКА ЕМОЦІЙНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ШКОЛИ      170

«МОЯ УЧИТЕЛЬКА»:

САМООЦІНКА ЗАДОВОЛЕНОСТІ ШКІЛЬНИМ ЖИТТЯМ      173

«КІНЕТИЧНИЙ МАЛЮНОК ШКОЛИ»:

ДИНАМІКА НАВЧАЛЬНОЇ АТМОСФЕРИ В КЛАСІ      176

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА       181  

Розділ 6

ГАЛЕРЕЯ ПОЧУТТІВ:  

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЕКСПРЕСИВНОЇ ОБРАЗОТВОРЧОСТІ      182 

«ЗІРКИ ТА ХВИЛІ»:

ГРАФІЧНА ПРОЄКЦІЯ ПОЧУТТЄВИХ КОМПОНЕНТІВ ОСОБИСТОСТІ      184

«КАКТУС»:

ВИЗНАЧЕННЯ НАЯВНОСТІ АГРЕСИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ      190

«ВУЛКАН»:

ПРОЯВИ ЕМОЦІЙНОЇ ЕКСПРЕСИВНОСТІ      194

«АЙСБЕРГ»:

ВИЯВЛЕННЯ ЗАБЛОКОВАНИХ ПОЧУТТІВ      199

«ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ»:

ПРОГНОСТИКА АДАПТИВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ      206

«НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА»:

ВИГАДАНА ІСТОТА ЯК ПРОЄКЦІЯ ВНУТРІШНІХ ПЕРЕЖИВАНЬ      218

«УЯВНА ІСТОРІЯ»:

ОЦІНКА ЕМОЦІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ      229

«ДЕРЕВО ЗДОРОВ’Я»:

ПЕНТАГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ КАРТИНИ САМОПОЧУТТЯ      235

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА      239



Формат книги А4 -  29 х 21 см

Палітурка м'яка, ламінована

Папір офсетний 80 g/m

Надсилається друкований посібник

Електронна версія не поширюється
 

Замовлення  приймаються 
через особисті повідомлення у фейсбук-меседжері автора 


Акційна ціна за передплатою - 500 грн


«МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА»: ПЕРЕДМОВА

Малювання – одна з найстаріших форм людського самовираження, первинна навичка комунікації. Рисунок як основа образотворчого мистецтва має виняткове значення у пізнанні й вивченні навколишньої дійсності. Науковці стверджують, що у людини від народження закладена здатність до проєктування своїх внутрішніх переживань у візуальні форми. Образотворчий продукт виступає віддзеркаленням внутрішнього світу автора. Образ має «особистісний зміст», декодування якого можливе самим художником або фахівцем, який здатний тлумачити незрозумілий сенс спонтанної творчості.

Водночас зображувальна діяльність – це довгостроковий та наочний «запис» того, що відбувається в процесі взаємодії фахівця і клієнта, до якої можна постійно повертатися, що дає можливість людині відстежувати ті зміни стану, які вона пережила в процесі роботи з психологом, арттерапевтом. Керуючись особистими уподобаннями у виборі форми, розміщення, сюжету, кольору, автор малюнка проєктує зміст психіки у певні образи, що набувають символічного значення. Образотворчість зменшує й вірогідність вияву психологічного захисту, оскільки її продукти зазвичай мають зміст, більшою чи меншою мірою прихований від свідомості особистості.

Кожний проєктивний малюнок − це неповторна індивідуально-особистісна експресія внутрішнього досвіду, використання якого можливе не тільки з психодіагностичною метою, але й психокорекційною. Художні образи в процесі арттерапевтичної роботи є екстеріоризованим змістом несвідомого, тому їх трансформація, внесення змін на рівні реальних дій (виправлення, перемальовування, додавання подробиць, корекція кольору чи композиційного вирішення) супроводжується трансформацією на символічному рівні у несвідомому суб’єкта та сприяє інтеріоризації. Такі дії дозволяють у безпечному просторі створити нові моделі поведінки, стосунків, життя в цілому, допускають трансформацію патернів поведінки.

Візуальне зображення містить набагато більше інформації, ніж певна дискурсивна вербальна історія, однак для її розуміння необхідно володіти знаннями механізмів символізації, які сприяють створенню графічних образів та дозволяють провести адекватну інтерпретацію. Варто погодитися, що необхідно мати не один малюнок, а цілий комплекс, оскільки за окремим зображенням часто неможливо розповісти історію життя індивіда та виявити логіку несвідомого.

Вербальний діалог є необхідною умовою інтерпретації, оскільки він забезпечує можливість більш глибоко інтерпретувати малюнок, виходячи з розуміння його автором. Гіпотетичні припущення психолога, що базуються на отриманому в ході роботи матеріалі, допомагають розкрити логіку несвідомого. У діалозі з’ясовується суб’єктивна значимість для автора певного символу, кольору, їхня роль у малюнку і зміст самого зображення.

Взаємозв’язки між символами встановлюються завдяки таким їхнім характеристикам, як форма, колір, розміри, розміщення на площині малюнка, а також за отриманою від автора вербальною інформацією. Цілісність аналізу забезпечується тим, що висновки про значення певної символіки в окремому малюнку робляться з урахуванням результатів аналізу інших малюнків.

Діалогічна взаємодія та інтерпретація психолога допомагає пізнавати багатогранність символіки, яка виражає прихований зміст, що свідомо не вкладався автором малюнка у зображення. Пізнання символіки власного малюнка опосередковано стимулює у людини необхідні зміни, актуалізує когнітивні зусилля для усвідомлення й розуміння своєї поведінки.

У пропонованому інформаційно-методичному посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Докладно розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, особлива увага акцентована на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Микола Махній 

mykola.makhnii@gmail.com

ДО ЗМІСТУ

МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА: ВІД ХУДОЖНІХ ФОРМ ДО ДІАЛОГУ

 


Махній М. М.

Малюнкова психодіагностика: від художніх форм до діалогу/М. М. Махній. – Чернігів: Десна Поліграф, 2025. – 240 с.

ISBN 978-617-8145-42-2

 У посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, акцентована увага на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Для психологів, психотерапевтів, корекційних і соціальних педагогів.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ∙ 5

Розділ 1

ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК: ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ∙ 7

ГРАФІЧНО-МАЛЮНКОВІ ТЕСТИ: 

ЕТАПИ ВИКОРИСТАННЯ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ ∙ 8

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ: 

ВІД ТЕСТОВИХ СХЕМ ДО АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ДІАЛОГУ ∙ 15                        

ОПОРНІ ЕЛЕМЕНТИ МАЛЮНКА: РЕФЛЕКСИВНИЙ АНАЛІЗ ∙ 22

Розділ 2

ОБРАЗ ТІЛА: САМООЦІНКА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ ∙ 26

«ОЦІНКА ОБРАЗУ ТІЛА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ» ∙ 31     

«КОЛІРНИЙ ВКАЗІВНИК НЕЗАДОВОЛЕНОСТІ ТІЛОМ» ∙ 36

Розділ 3

СИМВОЛІЧНІ АВТОПОРТРЕТИ: ГРАФІЧНІ МАРКЕРИ Я-КОНЦЕПЦІЇ ∙ 41

«БУДИНОК-ДЕРЕВО-ЛЮДИНА» ∙ 44

«ТРИ АВТОПОРТРЕТИ» ∙ 55

«Я ІДЕАЛЬНИЙ» ∙ 67

«КОНСТРУКТИВНИЙ МАЛЮНОК ЛЮДИНИ» ∙ 70

Розділ 4

РОДИННИЙ ПОРТРЕТ: МАЛЮНОК У СІМЕЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ∙ 78

«КІНЕТИЧНИЙ МАЛЮНОК СІМ’Ї» ∙ 82

«СІМ’Я ТВАРИН» ∙ 94

«МОЇ ПОЛОГИ» ∙ 99

«Я І МОЯ ДИТИНА» ∙ 109

«ПОДРУЖНЄ МАЛЮВАННЯ» ∙ 116

Розділ 5

ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВА СФЕРА: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЕКСПРЕСИВНОЇ ГРАФІКИ ∙ 119

«ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ» ∙ 123

«НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА» ∙ 139

«ЗІРКИ ТА ХВИЛІ» ∙ 158

«УЯВНА ІСТОРІЯ» ∙ 168

Розділ 6

СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ: ПРОЄКТИВНА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ ∙ 178

«ЛЮДИНА, ЯКА ЗРИВАЄ ЯБЛУКО З ДЕРЕВА» ∙ 181

«КАРТА ВНУТРІШНЬОЇ КРАЇНИ» ∙ 194

«ДОМАЛЬОВУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ» ∙ 202

«КРАПКА В КВАДРАТІ-КРОКОДИЛ-СЛОН» ∙ 228

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ∙ 236


Арттерапевтична вправа «Сміттєва корзина»

 


Мета: пробудження спонтанності, креативності, усвідомлення несвідомих процесів, більш глибоке розуміння своєї сутності, збагачення себе новими ресурсами.

Матеріали: аркуші паперу, фарби і олівці.

Віковий діапазон: 12 років і старші.

Форма проведення: групова.

Інструкція: «Намалюйте на одному аркуші сміттєвий кошик, а на інших – все те, що ви хотіли б викинути в нього зі свого життя».

Учасники сідають у загальне коло і побіжно представляють свої малюнки. За принципом подібності проблем їм пропонується розбитися на мікрогрупи.

Обговорення: У мікрогрупах йде обговорення на тему: «Чи варто ці аспекти дійсно викидати з життя, або інколи достатньо взяти над ними контроль».

За результатами роботи в мікрогрупах учасники ділять своє «сміття» на дві категорії: на те, що підлягає знищенню і на те, що можна використовувати при доопрацюванні. З першою групою малюнків учасники вчиняють на свій розсуд: рвуть, мнуть, влаштовують ритуальне багаття тощо. Малюнки другої групи забирають з собою.

Обговорення йде навколо питання: «Що нового дізналися про себе?»

Махній М. М.  Психологічні графічно-малюнкові методики у діагностично-корекційній роботі з дітьми. Чернігів: Десна-Поліграф, 2022. 216 с.

ДО ЗМІСТУ

Арттерапевтична вправа «Містечко»

 


Мета: розвиток почуття «ми», формування навичок взаємодії в групі.

Матеріали: папір А2, олівці, фарби, пензлики.

Віковий діапазон: 14 років і старші.

Форма проведення: група об’єднується в команди по 4-6 чоловік (за власним вибором або за допомогою жеребкування).

Тривалість виконання: 20-30 хвилин.

Інструкція. Кожен учасник групи знаходить на великому аркуші місце, де малює власний будиночок. Коли всі будинки готові, кожен учасник розказує про цей свій будинок (скільки осіб в ньому живе, чим займаються, де працюють).

Потім кожен учасник обирає 2-3 найбільш привабливі для нього будиночки і малює до них доріжки. Група придумує назву цьому містечку, домальовує парки, озерця, магазини, атракціони і все, що вважають необхідним.

Обговорення та інтерпретація. Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного аналізу:

- Який ваш будинок і хто в ньому живе?

- Які будинки розміщені поруч?

- Наскільки вам комфортно поруч з ними?

- До яких будинків ви провели доріжки, чому саме до них?

- Які будинки викликають у вас острах, цікавість, замилування?

- Чи достатньо вам місця для малюнку свого будинку?

- Чи подобається вам розташування вашого будинку?

Ця техніка є варіантом соціометрії і дає змогу побачити мікрогрупи, симпатії-антипатії, лідерів, «зірок». Розміри та характеристика будинку вказують на психологічні особливості автора малюнку, розташування будинку на соціальний статус особи в групі. Яскравість зображеного містечка, наповненість його різноманітними елементами життєдіяльності міста вказують на позитивний соціально-психологічний клімат групи.

Махній М. М.  Психологічні графічно-малюнкові методики у діагностично-корекційній роботі з дітьми. Чернігів: Десна-Поліграф, 2022. 216 с.

ДО ЗМІСТУ


Арттерапевтична вправа «Годинник»

Мета: психолого-педагогічна підтримка прийняття свого часу життя і подолання вікових криз; самопізнання і самоаналіз власних життєвих цінностей.

Матеріали: аркуш паперу формату А4, фарби і олівці.

Віковий діапазон: 14 років і старші.

Форма проведення: індивідуальна і групова.

Інструкція: Сядьте у зручну для себе позицію, розслабтеся та закрийте очі. Уявіть собі годинник, який будь-яким чином повязаний з вашим життям, або годинник, який ви просто собі уявили. Розгляньте його уважно, вивчіть який він, де знаходиться, з якого матеріалу виготовлений, який час показує, чи справний він. Побудьте ще трохи з ним. Прислухайтесь до своїх відчуттів… Спробуйте відчути його. Коли прийде почуття достатності і ви будете готові, зробіть три глибокі вдохи і видихи, і відкривайте очі. Намалюйте те, що ви побачили – свій годинник і час, який він показує.

Час роботи: візуалізація 5-10 хвилин, творча діяльність 20-25 хвилин.

Після закінчення творчого процесу учасникам задаються наступні питання:

1.Чи вдалося вам зануритись у процес розслаблення? Що ви відчували під час візуалізації?

2. Чи було таке, що ви не могли нічого уявити?

3. Коли відчуття були найбільш сильними та яскравими? Які це були відчуття?

4. Опишіть який годинник ви уявили? Розкажіть його історію.

5. Годинник, який ви уявили реально існуючий? Він звичний для нашої епохи і культури?

6. З якого матеріалу він зроблений?

7. Де він знаходиться?

8. Кому він належить? Чи є у нього власник? Хто ним користується? Як часто?

9. Чи справний годинник? Який час він показує?

10. Що означає для вас годинник на вашому малюнку?

11. Які почуття у вас виникали, коли ви зображували годинник?

12. Які почуття і емоції у вас виникають зараз, коли ви дивитеся на час, який показує годинник?

13. Символом якого періоду життя виступає ваш годинник?

14. Що ви відчуваєте зараз?

15. Що вам вдалося зрозуміти у процесі роботи?

16. Як тепер ви бачите ситуацію, яка склалася?

17. Який досвід ви отримали із ситуації, яка склалася?

Арттерапевтична вправа «Годинник» актуалізує відчуття власного існування, спонукає учасників замислитися про сенс свого життєвого шляху.

Літературні джерела

Пивоварчик І. М. Арт-терапевтична методика «Годинник». Простір арт-терапії: збірник наукових праць. Київ: Золоті ворота, 2018.

Махній М. М.  Психологічні графічно-малюнкові методики у діагностично-корекційній роботі з дітьми. Чернігів: Десна-Поліграф, 2022. 216 с.

ДО ЗМІСТУ