Показ дописів із міткою психодіагностика. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою психодіагностика. Показати всі дописи

«МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА»: ПЕРЕДМОВА

Малювання – одна з найстаріших форм людського самовираження, первинна навичка комунікації. Рисунок як основа образотворчого мистецтва має виняткове значення у пізнанні й вивченні навколишньої дійсності. Науковці стверджують, що у людини від народження закладена здатність до проєктування своїх внутрішніх переживань у візуальні форми. Образотворчий продукт виступає віддзеркаленням внутрішнього світу автора. Образ має «особистісний зміст», декодування якого можливе самим художником або фахівцем, який здатний тлумачити незрозумілий сенс спонтанної творчості.

Водночас зображувальна діяльність – це довгостроковий та наочний «запис» того, що відбувається в процесі взаємодії фахівця і клієнта, до якої можна постійно повертатися, що дає можливість людині відстежувати ті зміни стану, які вона пережила в процесі роботи з психологом, арттерапевтом. Керуючись особистими уподобаннями у виборі форми, розміщення, сюжету, кольору, автор малюнка проєктує зміст психіки у певні образи, що набувають символічного значення. Образотворчість зменшує й вірогідність вияву психологічного захисту, оскільки її продукти зазвичай мають зміст, більшою чи меншою мірою прихований від свідомості особистості.

Кожний проєктивний малюнок − це неповторна індивідуально-особистісна експресія внутрішнього досвіду, використання якого можливе не тільки з психодіагностичною метою, але й психокорекційною. Художні образи в процесі арттерапевтичної роботи є екстеріоризованим змістом несвідомого, тому їх трансформація, внесення змін на рівні реальних дій (виправлення, перемальовування, додавання подробиць, корекція кольору чи композиційного вирішення) супроводжується трансформацією на символічному рівні у несвідомому суб’єкта та сприяє інтеріоризації. Такі дії дозволяють у безпечному просторі створити нові моделі поведінки, стосунків, життя в цілому, допускають трансформацію патернів поведінки.

Візуальне зображення містить набагато більше інформації, ніж певна дискурсивна вербальна історія, однак для її розуміння необхідно володіти знаннями механізмів символізації, які сприяють створенню графічних образів та дозволяють провести адекватну інтерпретацію. Варто погодитися, що необхідно мати не один малюнок, а цілий комплекс, оскільки за окремим зображенням часто неможливо розповісти історію життя індивіда та виявити логіку несвідомого.

Вербальний діалог є необхідною умовою інтерпретації, оскільки він забезпечує можливість більш глибоко інтерпретувати малюнок, виходячи з розуміння його автором. Гіпотетичні припущення психолога, що базуються на отриманому в ході роботи матеріалі, допомагають розкрити логіку несвідомого. У діалозі з’ясовується суб’єктивна значимість для автора певного символу, кольору, їхня роль у малюнку і зміст самого зображення.

Взаємозв’язки між символами встановлюються завдяки таким їхнім характеристикам, як форма, колір, розміри, розміщення на площині малюнка, а також за отриманою від автора вербальною інформацією. Цілісність аналізу забезпечується тим, що висновки про значення певної символіки в окремому малюнку робляться з урахуванням результатів аналізу інших малюнків.

Діалогічна взаємодія та інтерпретація психолога допомагає пізнавати багатогранність символіки, яка виражає прихований зміст, що свідомо не вкладався автором малюнка у зображення. Пізнання символіки власного малюнка опосередковано стимулює у людини необхідні зміни, актуалізує когнітивні зусилля для усвідомлення й розуміння своєї поведінки.

У пропонованому інформаційно-методичному посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Докладно розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, особлива увага акцентована на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Микола Махній 

mykola.makhnii@gmail.com

ДО ЗМІСТУ

МАЛЮНКОВА ПСИХОДІАГНОСТИКА: ВІД ХУДОЖНІХ ФОРМ ДО ДІАЛОГУ

 


Махній М. М.

Малюнкова психодіагностика: від художніх форм до діалогу/М. М. Махній. – Чернігів: Десна Поліграф, 2025. – 240 с.

ISBN 978-617-8145-42-2

 У посібнику представлені популярні графічно-малюнкові методики, що застосовуються  в психодіагностичній та арттерапевтичній практиці. Розглянута специфіка інтерпретаційних стратегій, які використовуються в сучасній проєктивній психології, акцентована увага на необхідності діалогічної взаємодії фахівця і клієнта в процесі аналізу психомалюнків.

Для психологів, психотерапевтів, корекційних і соціальних педагогів.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ∙ 5

Розділ 1

ПРОЄКТИВНИЙ МАЛЮНОК: ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ∙ 7

ГРАФІЧНО-МАЛЮНКОВІ ТЕСТИ: 

ЕТАПИ ВИКОРИСТАННЯ У ПСИХОДІАГНОСТИЦІ ∙ 8

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ: 

ВІД ТЕСТОВИХ СХЕМ ДО АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ДІАЛОГУ ∙ 15                        

ОПОРНІ ЕЛЕМЕНТИ МАЛЮНКА: РЕФЛЕКСИВНИЙ АНАЛІЗ ∙ 22

Розділ 2

ОБРАЗ ТІЛА: САМООЦІНКА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ ∙ 26

«ОЦІНКА ОБРАЗУ ТІЛА ЗА КОНТУРНИМИ МАЛЮНКАМИ» ∙ 31     

«КОЛІРНИЙ ВКАЗІВНИК НЕЗАДОВОЛЕНОСТІ ТІЛОМ» ∙ 36

Розділ 3

СИМВОЛІЧНІ АВТОПОРТРЕТИ: ГРАФІЧНІ МАРКЕРИ Я-КОНЦЕПЦІЇ ∙ 41

«БУДИНОК-ДЕРЕВО-ЛЮДИНА» ∙ 44

«ТРИ АВТОПОРТРЕТИ» ∙ 55

«Я ІДЕАЛЬНИЙ» ∙ 67

«КОНСТРУКТИВНИЙ МАЛЮНОК ЛЮДИНИ» ∙ 70

Розділ 4

РОДИННИЙ ПОРТРЕТ: МАЛЮНОК У СІМЕЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ∙ 78

«КІНЕТИЧНИЙ МАЛЮНОК СІМ’Ї» ∙ 82

«СІМ’Я ТВАРИН» ∙ 94

«МОЇ ПОЛОГИ» ∙ 99

«Я І МОЯ ДИТИНА» ∙ 109

«ПОДРУЖНЄ МАЛЮВАННЯ» ∙ 116

Розділ 5

ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВА СФЕРА: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЕКСПРЕСИВНОЇ ГРАФІКИ ∙ 119

«ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ» ∙ 123

«НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА» ∙ 139

«ЗІРКИ ТА ХВИЛІ» ∙ 158

«УЯВНА ІСТОРІЯ» ∙ 168

Розділ 6

СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ: ПРОЄКТИВНА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ ∙ 178

«ЛЮДИНА, ЯКА ЗРИВАЄ ЯБЛУКО З ДЕРЕВА» ∙ 181

«КАРТА ВНУТРІШНЬОЇ КРАЇНИ» ∙ 194

«ДОМАЛЬОВУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ» ∙ 202

«КРАПКА В КВАДРАТІ-КРОКОДИЛ-СЛОН» ∙ 228

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ∙ 236


“Homo geometricus”: психомалюнковий тест

Фігура людини є, мабуть, найбільш упізнаваним образом в історії культури. Символіка зображення людини вражає багатогранністю інтерпретацій, спрямованих у глибини психічного світу. Кожен з нас незалежно від статі, раси або культури, побачивши зображення людської фігури, мимоволі починає зчитувати зашифровані в образі значення. Хто це? Наскільки образ зображеної людини співвідноситься з моїми уявленнями про світ? Позитивно чи негативно я ставлюся до зображеної людини? Ланцюжок розшифровування згорнутих смислів йде в нескінченність.

Візьміть олівець і стандартний аркуш паперу, складений вчетверо. Кожне з отриманих для малювання чотирьох полів пронумеруйте в правому верхньому куті. А тепер спробуйте намалювати фігуру людини із десяти елементів, серед яких можуть бути тільки трикутники, кола і квадрати.

У випадку необхідності ви можете збільшувати або зменшувати ці елементи (геометричні фігури), накладати один на одного. Важливим є те, щоб всі ці елементи були присутні в зображенні людини, а загальна кількість використаних фігур дорівнювала десяти. Якщо ви намалювали більшу кількість фігур, то зайві треба закреслити. При недостатній кількості фігур (менше десяти) домалювати їх. 
Намагайтеся малювати швидко і без виправлень, ні про що не замислюючись.Виконайте спочатку один малюнок, потім другий, і нарешті третій. Для отримання надійних результатів кожен новий малюнок необхідно виконувати начеб наново, не дивлячись, на попередній і не намагаючись згадати його зміст.

Інтерпретація теcту заснована на тому, що геометричні фігури, які використовуються в малюнках, різняться за семантикою. Трикутник зазвичай відносять до гострої, наступальної фігури, повязаної з чоловічим началом. Круг – фігура обтічна, більш співзвучна зі співчуттям, м’якістю, округлістю, жіночністю. З елементів квадратної форми будувати що-небудь легше, ніж з інших, тому квадрат, прямокутник інтерпретується як специфічно технічна конструктивна фігура, “технічний модуль”.
Результати обробляються таким чином: підраховується кількість використаних у зображенні трикутників, кіл та квадратів (за кожним малюнком окремо) і результат записується у вигляді тризначного числа, де сотні означають кількість трикутників, десятки – кількість кіл, одиниці – кількість квадратів. Ці тризначні числа складають так звану формулу малюнка. У відповідності до неї малюнок досліджуваного відноситься до певного типу і підтипу.
Слід пам’ятати, що прояв тих чи інших властивостей залежить від рівня психічного розвитку. При високому рівні розвитку зазначені риси розвинені і реалізуються у повсякденному житті. А у випадку дисгармонійної особистості, низького рівня розвитку ці якості перетворюються в імпульсивність, занижений самоконтроль, агресивні висловлювання і вчинки.

I тип (домінування трикутників) “організатор”: ведучий, владний, рішучий, діяльний, імпульсивний, організуючий, легко адаптується в соціальній сфері, відповідальний, вимагає визнання і уваги. Формули малюнків: 811, 712, 721, 613, 622, 631.

Такі люди легко адаптуються у соціальній сфері, схильні до керівництва та організаторської діяльності. Орієнтовані на авторитети і значущі в суспільстві норми поведінки. Часто володіють даром хороших оповідачів, який базується на високому рівні мовного розвитку. Прагнуть до домінування над іншими. Ті, хто усвідомлює цю властивість і має розвинений рівень самоконтролю, намагається тримати себе у певних рамках.
Цей тип людей відрізняє виражена потреба в активних діях. Суттевого значення вони надають не лише результату, але і процесу його досягнення. При оцінці як успіхів, так і невдач схильні до перебільшення. Зустрічаючи перешкоди, стають вкрай збудливими. У соціальних відносинах виділяються рішучістю й азартом. У відносинах з іншими схильні займати позицію лідера. У напружених міжособистісних ситуаціях переважає стратегія суперництва.
Вимагають визнання, прагнуть звернути на себе увагу оточуючих. Усіляко намагаються виправдати виявлену до них довіру. Вважають себе відповідальними за багато справ і демонструють це перед іншими. У крайніх випадках схильні до гіпертрофованої відповідальності, яка переходить у демонстративне самокатування або підвищену вимогливість до оточуючих. Підвладні хвилинному настроєві, імпульсивні у прийнятті рішень.

II тип (домінування квадрата) – “старанний працівник”: дипломатичний, стриманий, виконавський, пунктуальний, педантичний, вимогливий до себе та інших, схильний до сумнівів і різких змін в емоційному стані під впливом зовнішніх факторів. Формули малюнків: 514, 523, 532, 541.

Для даного типу вміння робити справу є першочерговим. Прагнуть досягти досконалості в оволодінні професією. Мають високе почуття відповідальності. Вимогливі до себе та інших. У взаєминах досить педантичні, високо цінують справедливість,  чутливі до щирості. Характеризуються багатьма рисами “організаторів”, однак вагаються, приймаючи відповідальні рішення. У взаєминах відрізняються зайвою делікатністю, їм незручно відмовити у проханні.
Беруться за всі справи, часто переоцінюючи свої можливості. Впевнені, що можуть впоратися з будь-якою справою наодинці. Не перекладають частину своєї роботи на іншого, довіряючи лише собі. Впертість часто сприймається ними як відстоювання своїх принципів. Занадто інтенсивно переживають навіть незначні невдачі. Оточуючі вважають їх працьовитими й вимогливими до себе. Цих же якостей вони очікують від інших. Можуть витримувати значні розумові навантаження, хоча висока інтенсивність роботи викликає роздратування. Не можуть швидко включатися в процес, бо їм необхідний тривалий підготовчий період. Сам процес діяльності не приносить особливого задоволення, проте істотного значення надається результату. Відчувають себе дискомфортно, коли процес залишається незакінченим.

III тип (без суттєвого домінування якоїсь з фігур) – “ініціатор”: натхнений, поривчастий, схильний до фантазування, нерідко відчуває відчуженість, в критичних міжособистісних ситуаціях замикається в собі, зовні демонструючи незворушність. Формули малюнків: 433, 343, 334.

Легко абстрагуються від реальності, мають концептуальний розум. Прагнуть до оволодіння обраною предметною діяльністю незалежно від того, як складаються відносини з оточуючими. Почасти відчувають відчуженість, усвідомлюючи себе не такими, як усі. Знаходяться у полоні власних уявлень про світ, які часто бувають далекими від реальності. У скрутних ситуаціях схильні до фантазування. Досить легко встановлюють контакти з оточуючими та вміють зберігати з ними певну дистанцію. У критичних міжособистісних ситуаціях замикаються в собі, зовні демонструючи незворушність.
Відрізняються різноманітністю здібностей, починаючи від уміння описувати пережиті події і закінчуючи малюванням, рукоділлям. Схильні до діяльності, що вимагає добре розвинених навичок тонкої моторики. Не полюбляють рутинної праці, від нудної і монотонної роботи впадають у пригнічений стан. Зміна діяльності, нові можливості їх надихають. У рамках однієї професії їм тісно, ​​тому вони можуть абсолютно несподівано її змінити і зайнятися чимось новим. Найчастіше хобі стає їх другою професією. Представники даного типу часто зустрічаються серед осіб, що займаються різними видами мистецтва, такими як літературна і театральна творчість, циркове мистецтво, мультиплікація, реклама і дизайн.

IV тип (домінування кола) – “емотивний”: вразливий, обережний, душевний, співпереживаючий, чутливий в емоційному плані, характеризується підвищеною сприйнятливістю до оцінки себе та своєї діяльності зі сторони інших. Формули малюнків: 181, 271, 172, 361, 262, 163.

Співчутливі до інших, емоційно переживають драматичні сцени навіть в кінофільмах. Важкі життєві обставини можуть їх надовго вибити з колії. Піклуючись про інших, схильні витрачати занадто багато сил і енергії, що почасти ускладнює реалізацію їх власних інтересів і здібностей.
Відрізняються підвищеною готовністю до спонтанного вираження емоцій та імпульсивних вчинків. Прагнуть засвоювати різнобічну діяльність, проте більш продуктивні у разі вибору якоїсь однієї галузі. Чутливі до найтонших нюансів взаємин, болісно переживають конфлікти. Відрізняються стійкістю переживань, тривалий час знаходяться під враженням подій, в яких їм довелося брати участь. Товариські і невимушені в контактах з оточуючими, прагнуть до дотримання прийнятих у групі норм поведінки. Характеризуються підвищеною чутливістю до оцінки себе та своєї діяльністі з боку інших.

V тип (домінування кола) – “інтуїтивний: природний, прямодушний, емоційно лабільний, недовірливий, невпевнений у собі, схильний до критично ї оцінки себе, прагне постійно контролювати обставини, щоб уникнути стресових ситуацій, не любить будь-яких обмежень. Формули малюнків: 451, 352, 253, 154.

Відзначаються високою чутливістю нервової системи та її швидкою виснажливістю, емоційною неврівноваженістю. Ефективніше працюють, маючи можливість змінювати один різновид діяльності на інший, чутливі до усього нового.
Схильні до переживань з приводу можливого несприятливого розвитку подій. Діють по першому спонуканню або довго не можуть на що-небудь зважитися взагалі. Їх нерішучість є наслідком труднощів у швидкій переробці великого обсягу інформації, що надходить. Вони намагаються охопити неосяжне і осягнути неможливе. Це призводить до складнощів у вираженні своїх думок і почуттів.
Прямодушні, їх слова часто випереджають думки, а звичка говорити правду в очі призводить до ускладнень у взаєминах. Оточення їх найчастіше не розуміє або розуміє перекручено. У колективі виробляють власні норми поведінки і дотримуються їх. У соціальній поведінці орієнтовані на певну групу людей, як правило, нечисленну. В колективі спроможні грати роль неформального лідера. Реалізувати цю потребу може завадити невпевненість у собі, яка породжується побоюванням виглядати смішним в очах оточуючих. Дискомфортний стан виникає через внутрішнє протиріччя “все розумію, але нічого не можу з собою вдіяти”.
Схильні до самоаналізу, до критичної оцінки власних вчинків і переживань. Разом з тим їхня точка зору досить важко коригується іншими. Воліють постійно контролювати обставини, щоб уникнути стресових ситуацій. Волелюбні, бурхливо реагують на будь-які обмеження. Фізично не переносять безладу, саме через це конфліктують з оточуючими. Невпевнені в собі і потребують підбадьорювання.

VI тип (без суттєвого домінування якоїсь з фігур) – “незалежний”: збудливий, наполегливий, незалежний, різкий, активність і ефективність його роботи зростає при збільшенні напруженості, важко сприймає критику, обережний у встановленні довірливих відносин. Формули малюнків: 442, 424, 244.

Характеризуються багатою уявою і просторовим баченням. Залучені в різні види технічної, художньої чи інтелектуальної творчості. Найчастіше інтровертовані, живуть власними нормами. Стійкі до тиску з боку соціального оточення. Емоційно збудливі, одержимі оригінальними ідеями. Активність і ефективність їх роботи зростає при збільшенні напруженості. Несприятливі обставини їх мобілізують.
Здатні розмірковувати і діяти незалежно. Уміють відстоювати власну точку зору, не бажають визнавати свої помилки. Бурхливо реагують на зауваження оточуючих, агресивно сприймають критику. Не квапляться проявляти ініціативу при встановленні контактів. Переживання намагаються приховувати від оточуючих, проявляючи невластиву їм жвавість. Прагнуть до створення довірливих стосунків, але дуже обережні. Сталі зв’язки з іншими людьми відзначаються глибиною і тривалістю.

VII тип (домінування квадрату та трикутника) – “комунікативний”: войовничий, виверткий, мінливий, має високу самооцінку, впевнений у собі. Формули малюнків: 415, 325, 235, 415.

Розгальмовані в поведінці й спілкуванні. Безпосередні у соціальних стосунках. Легко втягуються в ситуацію і так само легко з неї виходять. Бурхливо реагують на події, що відбуваються. За хвилинним поривом погоджуються брати участь у справах, які заважають здійснити раніше намічені цілі. Не переймаються у незручних і конфліктних ситуаціях.
Мають розвинуте економічне чуття. Вміють швидко реагувати в незнайомому оточенні, проте схильні робити поспішні висновки. Часто-густо кидають розпочату справу, не доводячи її до кінця. Успішніші за такої організації діяльності, коли є можливість перемикатися з однієї справи на іншу. Мають високу самооцінку, впевнені в собі.

VIII тип (домінування квадрата) “самодостатній”: витривалий, розмірковуючий, стабільний, врівноважений, відповідальний, проявляє вимогливість до себе та інших, розраховує тільки на свої сили. Формули малюнків: 118, 127, 217, 316, 226, 136.

Емоційно стабільні. Поведінка характеризується тенденціями, протилежними емотивному типові. У більшості випадків володіють собою і послідовно дотримуються певних правил. Уникають спілкування з тими, хто не вміє приховувати своїх почуттів. Надають перевагу цілеспрямованим бесідам. Перш ніж завязати знайомство, намагаються краще придивитися до партнера. Чутливість до переживань інших людей трохи занижена через захоплення  предметною (діловою) стороною спілкування. Демонструють вимогливість до себе та інших. Як гарні фахівці, можуть відмінно організовувати предметну сторону справи. Схильні замикатися в колі власних проблем.
Володіють розвиненим самоконтролем. У скрутних ситуаціях розраховують тільки на свої сили. Вважають себе, а не обставини, відповідальними за власні успіхи і невдачі. Більше тяжіють до індивідуальної роботи. У колективі займаються організацією процесу предметної діяльності. У роботі створюють власну систему, не схильні користуватися досвідом і напрацюваннями інших. Детально продумують варіанти своїх дій, мають розвинені ручні навички і образну уяву. Це дає їм можливість успішно займатися технічними видами творчості, архітектурою, інформаційними системами.

Література
Либин А. Психографический тест: конструктивный рисунок человека из геометрических форм / А. Либин, А. Либина, В. Либин. – М.: Эксмо, 2008. – 368 с.
Потемкина О. Психологический анализ рисунка и текста/О. Потемкина,  Е. Потемкина. – СПб.: Речь, 2006. – 524 с.