Методика «Кольороструктурування графічного образу» (Чередникова Т., 2004; Ткачук О., 2010) являє собою варіант кольорографічного тесту типу розфарбування.
Стимульним матеріалом виступає графічний малюнок птаха розміром 205 на 205 мм у авторському виконанні художників-концептуалістів Анни Ніколаєвої та Сергія Рокамболя, виконаний на білому папері стилізовано та узагальнено, а тому не дає певного уявлення що це за птах.
Найбільшими колами
виділені центральні просторові вісі – вертикальна й горизонтальна, інші напрямки
позначені дрібнішими колами. Всі кола й фігурні елементи – осередки
композиційної матриці, що симетричні відносно серединної вертикальної вісі
рисунка й що можуть бути довільно об’єднані кольором у більші структурні форми
– фрактали. Таким чином у середині тестового малюнка виявляється схованою у
фоновому «шумі» не тільки цілісна фігура птаха а й усі її дрібні елементарні та
більш складні фігурні утворення, а й просторова сув’язь координат.
Для проведення методики «Кольороструктурування» потрібні: тестовий малюнок для розмальовки та кольорографічні засоби. Дітям 4-8 років видається набір кольорових фломастерів або м’які кольорові олівці з товстим грифелем, або кольорові воскові крейди, заточені, як олівці. Обов’язково надання не менше 12 кольорів (8 кольорів, близьких до кольорів тесту Люшера, та додатково помаранчевий, фіолетовий, блакитний, рожевий).
Випробуваним
старше 9-10 років слід пропонувати лише олівці чи олівці одночасно з
фломастерами, бо старші діти вже можуть експериментувати, змішуючи різні
кольори між собою для здобуття нових відтінків. Тестовий малюнок та олівці
викладаються перед випробуваним до оголошення інструкції.
Тривалість розмальовки індивідуальна. У дітей віком 5-8
років процедура проведення тесту може займати від 5 до 30 хвилин. Зазвичай того
обсягу розмальовки, який встигає зробити дитина за 10-30 хвилин вистачає, щоб
оцінити малюнок, оскільки стратегії малювання, навіть при незавершеній роботі
абсолютно зрозумілі.
Після закінчення роботи експериментатор має задати кілька
запитань дитині:
• Що вона побачила і що розмальовувала на зображенні?
• Чи сподобалося їй розфарбовувати картинку?
• Чи була вона старанною у виконанні малюнка чи просто виконувала його, тому
що «так треба»?
• Чи сподобалося їй те, що вийшло?
• Чому нею були обрані саме ці кольори для розмальовки? Випадково? Олівці
ближче лежали? Краще були заточені? Найкрасивіші? Більше за інших сподобалися?
Підходять до того, що зображено на малюнку та ін.?
Діти можуть називати кілька причин одночасно, наприклад,
кольори сподобалися, красиві та підходять.
• Які кольори сподобалися найбільше, а які – менше інших?
Показники творчих здатностей
В процесі використання методики виявляються наступні
показники творчих здатностей, де оцінюються п’ять головних характеристик
розфарбування:
• повнота орієнтування;
• здатність виділити структурні
частини (фрактали) і деталі;
• наявність симетрії;
• характер використання кольору в
розфарбуванні;
• обсяг виконаної роботи (від 0 до
100%).
1. Характер орієнтування:
• повний – розфарбовування стосується всіх значеннєвих частин
фігури, або основних просторових блоків рисунка: центра, двох верхніх і двох
нижніх квадрантів;
• неповний – без однієї-двох частин фігури або всього рисунка;
- частковий –
розфарбування відзначається лише в одній-двох частинах фігури або квадрантах
формату рисунка.
2. Сформованість гештальту:
• цілісний – виділення із фону всієї фігури птаха;
• парціальний – сприйняття яких-небудь частин
або елементів рисунка як інших предметно-цілісних образів, не птаха;
• несформований – відсутність предметного образу. Виділяються кольором тільки прості
геометричні фігури: коло, трикутник, смужка, квадрат.
3. Симетрія:
Складна симетрія – деталі або фрактали, виділені у верхніх або центральних частинах крил.
Симетричні елементи, розташовані в цих ділянках рисунка, не тільки вимагають
точного визначення своєї віддаленості від центральної вертикалі, але й не
піддаються наочному порівнянню, тому що при стандартному масштабі рисунка не
попадають одночасно у фокус зору випробуваного.
Помилки симетрії – до них відносяться перекручування форми симетричного фракталу або
неточність положення в просторі одного із симетричних елементів або фракталів.
4. Характер використання кольору:
Поліхромність –
монохромність (показник суми кольорів, який не використовуються у
розфарбуванні).
Гармонія кольорів – розфарбування колірно-гармонійно доповнюють один одного, тим самим
підсилюючи емпатію у суб’єкта.
Стохастичність – різні за
тоном та тепло-холодними відносинами кольори, що різко контрастують один з
одним, створюючи у малюнку дисгармонію.
Кольорозмішування та розтяжка – використання у розфарбуванні прийому тонального послаблення або
підсилення контрасту.
5. Обсяг виконаної роботи (від 0 до 100%).
Літературні
джерела
Махній М.
М. Психологічні
графічно-малюнкові методики у діагностично-корекційній роботі з дітьми. –
Чернігів: Десна Поліграф, 2022. 216 с.
Ткачук О. В. Розробка та використання методики
«кольороструктурування» для дослідження художніх здатностей. Наука і освіта.
2010. №4-5.
Чередникова Т. В. Применение графических методов в психодиагностике нарушений умственного развития и нейрокогнитивного дефицита у детей: Пособие для врачей и медицинских психологов. СПб.: НИПНИ им. В.М. Бехтерева, 2011. 52 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар